У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт про реформу ТЦК, який пропонує перевести мобілізаційні процедури в електронний формат і запровадити обов'язкову відеофіксацію всіх контактів військовозобов'язаних із працівниками центрів комплектування. Йдеться про законопроєкт №15236 "Про реформу територіальних центрів комплектування та сервісну модель мобілізації". Його подав один народний депутат – Максим Заремський.
Документ зареєстрований 13 травня 2026 року і стосується сфери безпеки та оборони. Головна ідея проєкту – перетворити ТЦК із "силового органу" на сервісну, прозору і підзвітну інституцію. У пояснювальній записці автор прямо пише, що нинішня модель створює недовіру, соціальну напругу і корупційні ризики, а новий підхід має зробити мобілізацію легітимнішою в очах громадян.
Найпомітніша новація – повна цифровізація взаємодії з ТЦК. Законопроєкт пропонує перевести всі контакти громадянина з працівниками територіальних центрів комплектування виключно в електронний кабінет військовозобов'язаного. Повістки також пропонують вручати лише в електронній формі з фіксацією отримання.
У тексті це названо "онлайн-повістками". Крім того, громадянин має бачити в електронному кабінеті свій статус: чи придатний він до військової служби, чи має відстрочку, чи перебуває в резерві. Окремий блок законопроєкту стосується контролю за діями ТЦК.
Документ передбачає обов'язкову відеофіксацію всіх взаємодій військовозобов'язаних і працівників ТЦК, створення незалежного органу для оскарження дій учасників мобілізаційного процесу та персональну відповідальність працівників центрів комплектування за порушення. Водночас у тексті немає прямої норми, що мобілізація або окреме рішення ТЦК без відеозапису автоматично буде незаконним чи недійсним. Тому формула "мобілізація стане неможливою без відеофіксації" наразі є радше політичною інтерпретацією ідеї, а не готовим юридичним механізмом.
Для бізнесу та працівників важливо інше: якщо така модель колись буде ухвалена, вона може змінити порядок комунікації з ТЦК, оскарження рішень, підтвердження статусу військовозобов'язаних і документообіг щодо відстрочок або бронювання. Менше "ручного контакту" теоретично знижує корупційні ризики, але водночас потребує стабільної цифрової інфраструктури і зрозумілих правил доступу до даних. Проєкт також пропонує закріпити прозорі правила мобілізації на рівні закону: чіткі критерії призову за віком, станом і спеціальністю, зрозумілу черговість та публічну логіку ухвалення рішень.
Автор пояснює це потребою, щоб громадянин розумів, "чому саме він". Ще одна зміна – розділення функцій ТЦК. Облік і адміністрування мають здійснюватися окремо від ухвалення мобілізаційних рішень.
За задумом автора, це має зменшити концентрацію влади в одних руках і скоротити простір для зловживань. Слабке місце документа – його реалізація. У пояснювальній записці зазначено, що законопроєкт не потребуватиме додаткових видатків із державного бюджету.
Але повна цифровізація, електронні повістки, відеофіксація всіх взаємодій, незалежний орган оскарження і розділення функцій ТЦК фактично потребують технічної інфраструктури, персоналу, захисту даних і окремих процедур. Сам законопроєкт також перекладає значну частину майбутньої роботи на Кабмін. У разі ухвалення уряд протягом трьох місяців має привести свої нормативні акти у відповідність із законом і, за потреби, подати до Верховної Ради додаткові законопроєкти для реалізації реформи.
Перспективи швидкого проходження документа виглядають невизначеними. Проєкт подав лише один народний депутат, без групи співавторів і без видимої урядової підтримки. Крім того, реформа ТЦК, електронні повістки та відеофіксація мобілізаційних процедур є політично й технічно чутливими питаннями, які потребуватимуть позиції Міноборони, Генштабу, профільного комітету, уряду та юристів.
Варто зазначити, що цей законопроєкт не є частиною урядової реформи мобілізації. Раніше віцепрем'єр-міністр Михайло Федоров повідомляв, що команда Міноборони готує пакет проєктів щодо змін у мобілізації, СЗЧ, рекрутингу, строків служби та грошового забезпечення для окремих категорій військових. За його словами, перші 10 із 30 проєктів у межах однієї реформи майже готові до запуску.
Прем'єр-міністерка Юлія Свириденко також підтверджувала, що реформа ТЦК розробляється і після фіналізації її представлять народним депутатам. Для громадян і бізнесу це означає, що правила мобілізації зараз автоматично не змінюються. Законопроєкт №15236 лише починає парламентський шлях і має пройти комітет, голосування в першому читанні, доопрацювання, друге читання, фінальне ухвалення та підпис президента.
Попри низьку ймовірність швидкого запуску саме в такому вигляді, документ показує напрям політичної дискусії: мобілізацію дедалі частіше пропонують переводити з ручної моделі в цифрову, з відеофіксацією, електронними слідами рішень і формальними механізмами оскарження. За матеріалами: Верховна Рада України, Михайло Федоров, Михайло Федоров, Курс України
