Понад третина українців мають ксенофобне відношення до громадян України, які є росіянами за національністю, допустити їх у своє оточення готові лише 29% опитаних. Про це свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведеного 22 лютого-6 березня.
"Ксенофобне ставлення до громадян України, які є росіянами за національністю, мають 36% населення" , – повідомили у КМІС.
ІНФОГРАФІКА КМІС Соціологи зазначають, що це ставлення "явно нераціональне та несправедливе", тому що дані соціологічних досліджень показують, що загалом погляди громадян України – етнічних росіян хоч і дещо відрізняються від поглядів етнічних українців, але не дуже суттєві, і ці громадяни так само захищають Україну від ворогів.
Зазначається, що ставлення до росіян-громадян України набагато краще, ніж до росіян-громадян Росії – останніх не пускали б в Україну навіть як гостей 80% опитаних.
ІНФОГРАФІКА КМІС Громадян України, які є росіянами за національністю, готові допустити у своє оточення лише 29%. Ще 35% погоджуються, що вони мають жити в Україні.
Соціологи наголошують, що вся ця ситуація викликає занепокоєння та може негативно впливати на єдність українського суспільства.
Водночас, вони зазначають, що можуть бути й певні методичні аспекти, які вплинули на результати, бо ситуація під час війни настільки напружена, що знижується рівень розуміння питань, у яких фігурують росіяни. Для багатьох слово "росіянин" викликає політичні асоціації, через що йде таке погіршення відносин.
Дослідження проходило 22 лютого-6 березня. Методом телефонних інтерв'ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів було опитано 985 респондентів (відповідно у першій та другій хвилі), які проживають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (віком 18 років та старшим) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року).
До вибірки не включалися мешканці територій, які тимчасово не контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року (АР Крим, м. Севастополь, окремі райони Донецької та Луганської областей), а також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року року.
Формально за звичайних обставин статистична похибка вибірки обсягом 985 респондентів (перша хвиля) (з ймовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3,0% для показників , близьких до 25%, 2,1% – для показників, близьких до 10%, 1,5% – для показників, близьких до 5%.
В умовах війни, крім зазначеної формальної похибки, додається певне систематичне відхилення, але соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність і дозволяють достатньо надійно аналізувати суспільні настрої населення.
