Українська влада розробляє спеціальні плани реагування на можливі надзвичайні ситуації в зимовий період 2026–2027 років. Підготовка охоплює період з листопада по березень, а особлива увага приділяється великим містам, яким загрожують наслідки російських атак на критичну інфраструктуру. Про це у вівторок, 13 жовтня, повідомили керівник Офісу президента України Кирило Буданов та його заступниця Ірина Верещук за підсумками засідання Координаційної платформи з гуманітарного реагування.
За словами Буданова, головне завдання влади — розробити чіткі кризові сценарії та узгодити оперативні плани реагування на період з листопада 2026 року по березень 2027 року. Уряд спільно з Державною службою з надзвичайних ситуацій (ДСНС) готує базовий сценарій можливих загроз. При його розробці враховуватимуться географія потенційних криз та масштаби їхніх наслідків.«Уряд через ДСНС готує базовий сценарій можливих загроз з урахуванням їх географії та масштабів, а Сили оборони та розвідка нададуть відповідну оцінку ризиків», — повідомив керівник Офісу президента.
На основі цих оцінок державні установи, місцева влада, міжнародні партнери та гуманітарні організації повинні узгодити дії на випадок погіршення ситуації. Буданов підкреслив, що наявні ресурси необхідно спрямовувати насамперед у ті регіони та населені пункти, де наслідки можливої кризи будуть найважчими для цивільного населення.«Наявний ресурс має бути зосереджений там, де людям буде найважче. Влада всіх рівнів, профільні міністерства та служби, армія, міжнародні партнери та гуманітарні організації повинні діяти злагоджено та скоординовано», — зазначив він.
У засіданні Координаційної платформи взяли участь прем'єр-міністр Сергій Корецький, секретар РНБО Ігор Клименко, представники Офісу президента, Міністерства закордонних справ, ДСНС, профільних міністерств, іноземних посольств та найбільших гуманітарних організацій. Влада назвала чотири міста з підвищеними ризикамиЗаступниця керівника Офісу президента Ірина Верещук попередила, що Росія змінює тактику атак, намагаючись створити додаткові гуманітарні проблеми в українському тилу. За її словами, особливу увагу при підготовці до зими необхідно приділити Києву, Харкову, Одесі та Дніпру.
Саме ці міста вона виокремила як території, де противник намагається посилити наслідки ударів по інфраструктурі та цивільному населенню.«Ворог змінює тактику, намагаючись поглибити гуманітарну кризу, особливо в Києві, Харкові, Одесі та Дніпрі», — заявила Верещук. Вона підкреслила, що міжнародним гуманітарним організаціям необхідно адаптувати чинні плани роботи з урахуванням нових загроз. Йдеться насамперед про забезпечення захисту та підтримки цивільного населення в умовах можливих масштабних перебоїв у роботі інфраструктури.
При цьому конкретні сценарії надзвичайних ситуацій та прогнозовані масштаби наслідків для кожного з чотирьох міст поки що публічно не представлені. Україна попереджає про ризик гуманітарної кризи нового типуВерещук також звернулася до міжнародних донорів із проханням передбачити можливість оперативного виділення додаткових коштів у разі погіршення ситуації взимку.«Цієї зими ми можемо отримати гуманітарну кризу нового типу. Потрібна готовність донорів оперативно надати додаткове фінансування для кризового реагування», — попередила заступниця керівника Офісу президента.
За її словами, державні органи та гуманітарні організації повинні сформувати спільне уявлення про можливий характер, масштаб та географію кризи. На основі цієї оцінки необхідно заздалегідь визначити очікувані потреби населення. Крім того, учасникам гуманітарного реагування належить узгодити пріоритети, плани роботи та механізм швидкої координації дій у надзвичайних умовах.
Верещук зазначила, що майбутньої зими саме великі українські міста можуть стати головним випробуванням національної стійкості. Підготовка ведеться на тлі вже чинних міжнародних програм зимової підтримки. У липні 2026 року гуманітарні організації ООН представили план допомоги на опалювальний сезон 2026–2027 років, розрахований на 2,1 млн осіб.
Для його реалізації було заявлено потребу у фінансуванні на суму 358,4 млн доларів. План передбачає допомогу з опаленням, ремонтом житла, медичними послугами, продуктами харчування та грошовою підтримкою. Пріоритетними категоріями названо мешканців прифронтових районів, переселенців та людей, які постраждали від атак на цивільну інфраструктуру.
Нинішня ініціатива української влади спрямована на додаткове узгодження дій держави, військових, рятувальників та гуманітарних партнерів з урахуванням можливої зміни характеру російських атак. Водночас Буданов і Верещук поки що не назвали остаточних термінів затвердження нових кризових сценаріїв, обсягу необхідного додаткового фінансування та переліку конкретних заходів для кожного регіону. За матеріалами: Кирило Буданов, Ірина Верещук, ООН в Україні.
