Уряд України може суттєво змінити правила бронювання військовозобов'язаних працівників. За попередніми планами, квоти бронювання для оборонних, енергетичних і комунальних підприємств пропонують скоротити, а рішення про критичність бізнесу передати на погодження спеціальному органу при Кабінеті міністрів. Про це 12 жовтня повідомив народний депутат Ярослав Железняк, оприлюднивши інформацію про проєкт змін до урядової постанови щодо бронювання військовозобов'язаних.
За словами депутата, його джерела підтвердили автентичність документа, який станом на 9 жовтня розсилали для погодження. Офіційного тексту нового проєкту у відкритому доступі наразі немає. Тому наведені зміни ґрунтуються на інсайдерській інформації Железняка і не є затвердженими правилами бронювання.
Які квоти бронювання пропонують змінитиЗа інформацією депутата, найбільші зміни можуть торкнутися підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетики, включно з окремими підрядниками й виробниками енергетичного обладнання. Якщо зараз для відповідних категорій передбачена можливість бронювати до 100% військовозобов'язаних працівників, то новий проєкт пропонує обмежити цей показник 85%. Для підприємств теплопостачання, водоканалів та сфери поводження з побутовими відходами квоту планують скоротити із 75% до 60%.
Для решти критично важливих підприємств стандартний ліміт у 50% формально збережеться. Однак може змінитися порядок розрахунку кількості працівників, яких дозволено забронювати. Як стверджує Железняк, із розрахункової бази пропонують виключити військовозобов'язаних, які вже мають відстрочку від мобілізації з інших підстав.
Це, зокрема, студенти, особи, які здійснюють догляд, а також батьки трьох і більше дітей. Наприклад, якщо підприємство має 100 військовозобов'язаних працівників, із яких 20 отримали відстрочку з інших причин, за чинним принципом воно може розраховувати на бронювання 50 осіб. За запропонованою схемою розрахунок проводитимуть лише щодо 80 працівників, тому максимальна кількість бронювань скоротиться до 40.
Таким чином, нововведення можуть зачепити навіть ті компанії, для яких номінальний 50-відсотковий ліміт не зміниться. Рішення про бронювання пропонують передати Координаційному центруЩе одне можливе нововведення – створення Координаційного центру при Кабінеті міністрів, який впливатиме на визначення підприємств критично важливими та встановлення підвищених квот бронювання. За оприлюдненою Железняком інформацією, до складу центру мають увійти 17 представників державних органів, зокрема Мінекономіки, Міноборони, СБУ, ГУР, Служби зовнішньої розвідки та Національної поліції.
Без рекомендації цього органу підприємство, за описом проєкту, не зможе отримати статус критично важливого або погодити бронювання понад стандартний 50-відсотковий ліміт. Крім того, центр матиме можливість рекомендувати скасування вже наданого статусу. Железняк звернув увагу, що в доступному йому варіанті документа не визначені чіткі строки розгляду звернень, критерії ухвалення рекомендацій та механізм їх оскарження.
Водночас уряд уже намагався створити подібний Координаційний центр у липні 2026 року. Однак 22 липня Кабмін скасував відповідне рішення після зміни урядової команди. До попередньої постанови також мали зауваження кілька міністерств і СБУ.
За новим проєктом, до 20 жовтня міністерства та обласні державні адміністрації повинні переглянути галузеві критерії визначення підприємств критично важливими. Окреме питання стосується вже оформлених бронювань. За словами Железняка, у проєкті не пояснюється, що станеться з відстрочками, наданими понад запропоновані нові ліміти.
Тому підстав стверджувати, що такі бронювання автоматично скасують, наразі немає. Виробники зброї вже виступили проти скорочення бронюванняІнформацію про підготовку змін частково підтверджують попередні заяви представників оборонної промисловості. Ще 10 жовтня Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України (NAUDI) повідомила, що Мінекономіки розробило проєкт постанови, який передбачає скорочення квоти бронювання працівників ОПК зі 100% до 85%.
За даними асоціації, документ уже передали на погодження центральним органам виконавчої влади. Представники галузі закликали відкликати ініціативу. Вони попередили, що скорочення бронювання може призвести до втрати кваліфікованих фахівців, зменшення виробничих потужностей, затримок із виготовленням озброєння та проблем із виконанням оборонних контрактів.
За оцінкою асоціації, підприємства українського ОПК щороку постачають Силам оборони озброєння та військової техніки на понад 10 млрд доларів. Тому збереження кадрового потенціалу виробники вважають критично важливим для виконання державних замовлень.11 жовтня міністр оборони Євгеній Хмара також заявив, що позиція Міноборони полягає в максимальному бронюванні працівників оборонної промисловості. За його словами, якщо держава доручає підприємствам нарощувати виробництво критично важливого для фронту озброєння та забезпечує їх контрактами, вона повинна створювати умови для виконання цих замовлень.
Водночас система бронювання має враховувати реальний внесок підприємств у забезпечення Сил оборони. Попередній перегляд бронювання не зменшив загальної кількості заброньованихВарто зазначити, що уряд уже посилював вимоги до критично важливих підприємств у 2026 році. Наприкінці травня Кабінет міністрів ухвалив постанову №692, якою передбачив перегляд галузевих критеріїв критичності та повторну перевірку підприємств.
Відповідні рішення державні органи мали переглянути до 1 вересня. У результаті літньої перевірки близько 15% підприємств не змогли підтвердити статус критично важливих. Проте загальна кількість працівників, які отримали бронювання від мобілізації, після тимчасового скорочення знову почала зростати.
За даними, які наприкінці вересня навів міністр економіки Олександр Кравченко, в Україні було заброньовано близько 1,4 млн військовозобов'язаних. На початку 2026 року їхня кількість становила приблизно 1,3 млн, а на початку 2025-го – 900-950 тис. осіб. Таким чином, попереднє посилення критеріїв критичності не призвело до стійкого скорочення загальної кількості заброньованих працівників.
Водночас нова ініціатива, якщо її ухвалять у запропонованому вигляді, може безпосередньо обмежити кількість працівників, яких окремі підприємства зможуть бронювати. Наразі жодних нових обмежень на підставі оприлюдненої Железняком інформації не запроваджено. Остаточні параметри змін, строки їхнього застосування та порядок збереження чинних бронювань стануть відомими лише після появи офіційного документа або рішення Кабінету міністрів.
За матеріалами: Ярослав Железняк, NAUDI, Укрінформ
