Південна Корея отримала від України повідомлення, яке містило вибачення через розголошення передачі до Сеула двох полонених військових КНДР, однак вважає його недостатнім. Південнокорейська влада заявила, що розглядає подальші дипломатичні заходи, серед яких може бути навіть відкликання посла з України. Про це заявив міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон під час парламентського аудиту зовнішньополітичного відомства, повідомляє Yonhap.
За словами Чо, він постійно контактує з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою щодо дипломатичного конфлікту."Повідомлення, які я отримав, містили вибачення. Але є різниця з тим рівнем, якого ми очікуємо, тому ми маємо намір вжити рішучих заходів", – сказав південнокорейський міністр. Чо додав, що уряд розглядає різні варіанти реакції.
Після запитання одного з депутатів він підтвердив, що серед них може бути й відкликання посла Південної Кореї в Україні Пак Хі Чана. Водночас жодного рішення про такий крок наразі не ухвалено. Дипломатичний скандал між Києвом і Сеулом виник наприкінці вересня через передачу Південній Кореї двох військовослужбовців КНДР, які воювали на боці Росії.
Обох північнокорейських солдатів українські військові взяли в полон у січні 2025 року в Курській області РФ. Згодом вони заявили про бажання переїхати до Південної Кореї, після чого Київ і Сеул почали консультації щодо їхньої передачі. За даними південнокорейської сторони, військові прибули до країни в середині вересня 2026 року.
Спочатку Сеул публічно не підтверджував їхнє прибуття, пояснюючи це міркуваннями безпеки. Південнокорейська влада побоювалася, що розголошення може створити загрозу не лише для самих колишніх військових, а й для їхніх родичів, які залишилися у Північній Кореї. Ситуація змінилася після того, як президент України Володимир Зеленський у вересні під час виступу на Генеральній асамблеї ООН повідомив, що Україна передала двох полонених військових КНДР Південній Кореї.
Після цього президент Південної Кореї Лі Чже Мьон публічно висловив жаль через розголошення. Він заявив, що між Києвом і Сеулом існувала домовленість не оприлюднювати інформацію про передачу через можливі дипломатичні та безпекові наслідки. Скандал загострився після того, як представник Офісу президента України, за повідомленнями південнокорейських медіа, заперечив існування окремої домовленості про нерозголошення.
Сеул відкинув цю версію. 27 вересня адміністрація президента Південної Кореї заявила про "сильний жаль" через позицію України, а наступного дня МЗС країни викликало тимчасового повіреного у справах України Андрія Вєшкіна.30 вересня до суперечки долучилася Національна розвідувальна служба Південної Кореї. Як повідомляла Yonhap, розвідка заявила парламенту, що саме українська сторона на початковому етапі переговорів попросила зберігати передачу військових у суворій таємниці. За версією Сеула, сторони мали спільне розуміння конфіденційності протягом усього процесу.
У Південній Кореї пояснювали, що секретність була необхідна для захисту двох військових та їхніх сімей у КНДР, а також через можливий вплив розголошення на майбутні переговори щодо обміну полоненими. Після цього Сеул офіційно зажадав від України пояснень і вибачення. На початку жовтня МЗС Південної Кореї повідомило, що Чо Хьон і Андрій Сибіга безпосередньо обговорюють формулювання, яке могло б врегулювати суперечку.
Сибіга, за даними Yonhap, назвав ситуацію "дипломатичним непорозумінням" і висловив сподівання на її швидке вирішення. Однак заява Чо Хьона 6 жовтня свідчить, що отримана від Києва відповідь поки не задовольнила Сеул. Водночас південнокорейська сторона наголошує, що прагне вирішити суперечку дипломатичними каналами та зберегти відносини з Україною.
За матеріалами: Yonhap, Yonhap, Yonhap
