Українські удари по російській енергетичній інфраструктурі досягли рекордного масштабу й посилили паливну кризу в Росії. За оцінками аналітиків, під ударом дедалі частіше опиняються НПЗ, склади пального та інші об'єкти, які забезпечують економіку й військову логістику РФ. Як пише Financial Times із посиланням на аналіз даних польської групи Rochan Consulting, у травні кількість успішних українських ударів по російських нафтопереробних заводах досягла місячного рекорду – 16 атак.
З початку 2026 року російські НПЗ були уражені щонайменше 194 рази. Це в 11 разів більше, ніж за аналогічний період минулого року. Російське Міноборони стверджує, що перехоплює більшість українських ударних дронів.
Водночас, за даними FT, різке зростання кількості запусків створює дедалі більше навантаження на російську ППО, тому частина безпілотників усе частіше досягає стратегічних енергетичних об'єктів. За офіційними даними російського оборонного відомства, які проаналізувала FT, у першому півріччі 2026 року над Росією та окупованими українськими територіями нібито було перехоплено щонайменше 63 933 українські дрони. Половина заявлених перехоплень припала на травень і червень.
Наслідки ударів уже відчувають російські регіони. За даними FT, понад половина регіонів РФ запровадила обмеження на продаж пального, а біля заправок утворюються черги. Владімір Путін уперше визнав наявність "певного дефіциту" пального після атак на нафтопереробну інфраструктуру.
Reuters писало, що паливна криза вдарила і по аграрному сектору РФ: фермери в зернових регіонах побоюються проблем зі збиранням урожаю через перебої з пальним. Для Москви це створює не лише побутову, а й економічну проблему, оскільки дефіцит пального збігається з піком сезонного попиту. Окремо FT звертає увагу на удари по Московському НПЗ, єдиному нафтопереробному заводу російської столиці.
У червні об'єкт кілька разів атакували дрони, після чого над містом здіймалися великі хмари диму. Аналітики пояснюють зростання результативності української кампанії збільшенням виробництва далекобійних дронів, технологічним розвитком і кращим управлінням ударними операціями. За словами співрозмовників FT серед українських посадовців, роль також відіграє американська розвідувальна допомога, яка допомагає планувати маршрути польоту дронів в обхід російської ППО.
Українська стратегія також стала ширшою. Якщо раніше головним фокусом були переважно нафтові об'єкти, то тепер удари дедалі більше спрямовані на енергетику, логістику, промисловість та експортну інфраструктуру РФ. Ця кампанія збігається із заявою Володимира Зеленського про 40-денну операцію впливу СБУ, спрямовану на примус Росії до завершення війни.
Президент окремо відзначав далекобійні операції Служби безпеки й називав їх ефективними. Для України такі удари мають кілька цілей: зменшити доходи РФ від енергоресурсів, ускладнити забезпечення російської армії пальним і показати російському суспільству, що війна більше не залишається лише телевізійною подією. Для Кремля це означає необхідність витрачати більше ресурсів на захист критичної інфраструктури, яка раніше вважалася відносно безпечною.
Водночас Росія різко нарощує власні удари по Україні. За українськими урядовими даними, на які посилається FT, з лютого комбінована кількість російських ракет і дронів, запущених по Україні, перевищує 5 000 на місяць. Тому далекобійна війна між двома країнами входить у фазу, де ключову роль відіграють не лише фронтові бої, а й здатність бити по тиловій інфраструктурі противника.
За матеріалами: Financial Times, Reuters
