Китайський лідер прийняв президента Росії в Пекіні через кілька днів після переговорів із Дональдом Трампом. Москва й Пекін знову говорять про стратегічне партнерство, але для Росії ця зустріч відбувається на тлі війни проти України, санкцій і дедалі більшої залежності від китайського ринку. У Пекіні 20 травня почалися переговори Владіміра Путіна з головою КНР Сі Цзіньпіном.
За повідомленням Кремля і російських державних медіа, лідери зустрілися на площі Тяньаньмень, після чого переговори стартували у вузькому форматі. Путін заявив, що відносини Росії та Китаю вийшли на "безпрецедентно високий рівень" і назвав їх "зразком партнерства". Він звертався до Сі як до "дорогого друга" і використав китайську приказку про те, що один день розлуки відчувається як три осені.
Сі Цзіньпін, за повідомленням CNN із посиланням на китайські державні медіа, назвав зв'язки Китаю і Росії фактором "спокою серед хаосу". Він також заявив, що у світі поширюються "односторонні гегемоністські течії" – це формулювання Пекін традиційно використовує для критики політики США. За даними The Guardian, зустріч Сі й Путіна відбулася менш ніж за тиждень після візиту Трампа до Китаю.
Для Пекіна це можливість показати, що він одночасно веде діалог зі США і зберігає стратегічне зближення з Росією. На початку переговорів сторони оголосили, що домовилися продовжити Договір про добросусідство, дружбу і співробітництво. Путін також підтвердив, що відвідає саміт АТЕС у Шеньчжені в листопаді, і запросив Сі Цзіньпіна до Росії у 2027 році.
Окремо Москва і Пекін заявили про продовження практики безвізового режиму. Путін назвав серед тем переговорів енергетику, промисловість, сільське господарство, транспорт і високі технології. На тлі війни на Близькому Сході він окремо підкреслив роль Росії як постачальника ресурсів, а Китаю – як їхнього великого споживача.
Сі Цзіньпін під час зустрічі також висловився про конфлікт на Близькому Сході. За повідомленням CNN, китайський лідер заявив, що повне припинення бойових дій "не терпить зволікання", а відновлення конфлікту є небажаним. Він пов'язав швидке завершення війни з ризиками для енергопостачання, ланцюгів постачання і торгівлі.
Для України ця зустріч важлива через роль Китаю в економічному виживанні Росії під санкціями. Пекін не приєднався до західних обмежень проти Москви, залишається великим покупцем російських енергоносіїв і постачальником промислових товарів та компонентів, які допомагають Росії підтримувати економіку під час війни. Washington Post пише, що за зовнішньою демонстрацією дружби відносини двох країн стають дедалі більш нерівними.
Росія залежить від китайських закупівель енергоносіїв і поставок компонентів, тоді як Китай має значно більше варіантів і важелів у переговорах з Москвою. Однією з ключових тем для Росії залишається енергетика. Москва прагне розширити поставки газу до Китаю, зокрема через проєкт "Сила Сибіру-2", який мав би частково замінити втрачений європейський ринок.
Але для Пекіна це питання ціни, безпеки постачань і небажання надмірно залежати від одного постачальника. На публіці Сі й Путін демонструють єдність у критиці західного впливу та говорять про "багатополярний світ". Для України практичне значення має інше: чим глибше Китай підтримує економічні зв'язки з Росією, тим більше в Москви ресурсів для продовження війни.
Водночас сама залежність Росії від Китаю послаблює позицію Путіна і робить Пекін одним із небагатьох гравців, здатних впливати на Кремль економічними важелями. За матеріалами: CNN, The Guardian, The Washington Post
