Поточні російські просування в Покровську є кульмінацією 21-місячної кампанії із захоплення міста — саме стільки знадобилося окупантам, щоб просунутися на 39 кілометрів від Авдіївки до Покровська. Про це пишуть аналітики Інституту вивчення війни, підбиваючи підсумки цієї кампанії.В ISW нагадують, що протягом останніх п’яти місяців росіяни вели цілеспрямовані операції повітряних ударів (battlefield air interdiction), спрямовані на зниження обороноздатності та логістичних можливостей України на Покровському напрямку. Просування росіян в Покровському секторі значною мірою стало можливим завдяки атакам окупантів на можливості запуску українських безпілотників, пояснюють аналітики. Вони наводять свідчення групи спецпризначенців Нацгвардії України Гострі картузи, де 4 листопада розповіли, що на Покровському напрямку «окупанти давлять дуже великою кількістю живої сили, а інтенсивність переміщень настільки велика, що [українські] оператори дронів просто не встигають підіймати борт за бортом». У цьому ж пості зазначалося, що росіяни щоденно надсилають у Покровськ до 100 штурмових груп чисельністю до трьох осіб, «з розрахунку на те що двох знищать, а один таки дістанеться міста та закріпиться там». В ISW звернули увагу і на нещодавні повідомлення українських військових джерел про те, що російські інфільтраційні групи навмисно намагаються атакувати українські екіпажі дронів, щоб вступити з ними в ближній бій, що перешкоджає операціям українських БпЛА. Тож поєднання російської тактики наземних штурмів та застосування підходів повітряного перехоплення створили середовище, в якому українським силам дуже важко керувати дронами, резюмують в Інституті вивчення війни.Загалом росіянам знадобився 21 місяць, щоб просунутися на 39 км від Авдіївки до Покровська та досягти нинішніх можливостей для ведення бойових дій в цьому районі, підкреслюють в ISW. Там нагадують, що після захоплення Авдіївки росіяни вперше створювали умови для захоплення Покровська прямими фронтальними атаками у лютому-березні 2024 року. Однак ці зусилля зазнали невдачі, і восени 2024-го окупанти перейшли до кампанії з обходу й охоплення міста. Далі війська РФ провели коротку серію наступів на Покровському напрямку взимку 2025 року, однак не змінювали пріоритетність цього напрямку до липня 2025 року. Раніше успішні операції українських безпілотників значною мірою гальмували просування Росії на Покровському напрямку з кінця 2024 року до літа 2025 року.Однак з липня 2025-го російські війська почали досягати часткової результативності у перерізанні українських логістичних ліній на Покровському напрямку, після чого окупанти фактично позбавили Сили оборони України можливості використовувати Покровськ як логістичний центр, констатують в ISW. У цьому окупантам сприяло застосування таких технічних інновацій, як FPV-дрони зі збільшеною дальністю, термобаричні боєприпаси та дрони-«ждуни» вздовж логістичних шляхів — усе це дозволило російським військам обмежувати переміщення, евакуацію та логістику українських військ. Росія також розгорнула на Покровському напрямку та в інших пріоритетних районах Донеччини «елітних» операторів дронів зі свого Центруперспективних безпілотних технологій Рубікон, щоб зосередитися на перерізанні української логістики та полюванні на українських операторів дронів.Наприкінці липня 2025-го війська РФ розпочали спроби проникнення в Покровськ одночасно зі своїми цілеспрямованими зусиллями повітряних ударів по ближньому тилу України (battlefield air interdiction) в цьому районі. У серпні 2025-го окупанти досягли обмеженого проникнення на північний схід від Покровська, в районі Добропілля — ймовірно, скориставшись нещільною лінією фронту та прагнучи убезпечити східний фланг своїх атак на Покровському напрямку.Утім, фахівці ISW вважають, що сценарій російських «досягнень» в районі Покровська не був настільки ж ефективним по всій лінії фронту та не обов’язково буде застосовний в інших районах театру бойових дій. Аналітики нагадують, що міське середовище в Покровську забезпечило окупантам прикриття та маскування для груп інфільтрації та екіпажів безпілотників, чого немає в багатьох інших районах на лінії фронту. Зокрема спроби росіян зосередитися на тактичному проникненні в районі Добропілля в серпні 2025 року були значно менш успішними. Нині українські сили успішно «зачищають» російський Добропільський виступ, тоді як окупанти продовжують наступальні зусилля в напрямку Покровська. Російські війська також намагалися прорватися крізь слабкі місця в українській обороні та просунутися в напрямку Куп’янська, однак їм не вдалося дестабілізувати українську оборону там до такої ж міри, як у Покровську, підкреслюють в ISW.Аналітики нагадують, що різниця між російськими спробами щодо захоплення Куп’янська та Покровська, ймовірно, частково пов’язана з відкритою місцевістю навколо Куп’янська та з нездатністю Росії залучити таку ж кількість людських ресурсів та сил для наступу на Куп’янському напрямку, як і для Покровська — особливо враховуючи той факт, що окупанти досі намагаються замкнути «кишеню» на Покровському напрямку. Росіянам довелося б втягнутися у багаторічні, ресурсомісткі операції, щоб відтворити умови наступу на Покровськ в інших районах театру військових дій, резюмує Інститут вивчення війни.Поки ж окупанти продовжують просування через Покровськ, тоді як українські війська продовжують оборонні зусилля на Покровському напрямку. Відеозаписи з підтвердженою геолокацією, опубліковані 3 та 4 листопада, свідчать про те, що війська РФ нещодавно просунулися в північно-західній, північній та північно-східній частинах Покровська. Президент України Володимир Зеленський 3 листопада заявив, що в Покровську перебуває близько 260−300 російських солдатів і що 30% усіх боїв на фронті відбувається поблизу Покровська.
