Російські війська на фронті проводять перегрупування і концентрується на двох основних напрямках. Місцями ворог застосовує тактику "тисячі порізів", однак рівень втрат противника дуже високий. Про ситуацію на фронті, плани ворога та можливості ЗСУ – йшлося у великому інтерв'ю головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Зібрали основні заяви. Про плани Росії на фронті За словами головнокомандувача ЗСУ, ситуація на фронті наразі дійсно складна. Росія продовжує стратегічну наступальну операцію. Зараз, як пояснює Сирський, противник проводить перегрупування і концентрується на двох основних напрямках – Покровському та Запорізькому. Про ситуацію біля Покровська та Добропілля Наразі найбільш складною ділянкою фронту є Покровський напрямок, зазначає головком. Там щоденно фіксується близько пів сотні штурмових дій противника. За його словами, до Покровська можливо забезпечувати логістику, попри тиск окупантів. Ворог застосовує там так звану тактику "тисячі порізів" – тобто наступ на широкому фронті малих штурмових груп, пояснив Сирський. Чи є загрози для Сумщини та Херсона На Сумщині ворог зазнав поразки, каже головнокомандувач. Незважаючи на те, що там було зосереджено потужне угруповання з найкращих російських частин, противник не мав жодного успіху там за останні два місяці. Він зрозумів безперспективність цього напрямку своїх дій. Що стосується Херсона, де окупанти нещодавно намагались серією ударів зруйнувати один із мостів та фактично ізолювати один із районів міста – там найближчим часом наступальних дій росіян не прогнозується. Про можливий кінець війни та готовність ЗСУ до будь-яких сценаріїв На питання про те, чи є в ЗСУ сили триматись, якщо Путін зараз буде прагнути затягувати війну, головнокомандувач каже: У нас немає іншого шляху, ми повинні захищати свою землю. "Путін, скоріше, хоче не виграти час – він хоче захопити територію, а для цього потрібен час. І незважаючи на ті втрати, а втрати у нього постійно зростають – захоплення кожного кілометра й кожної позиції щоразу обходиться йому все більшою кількістю вбитих і поранених. Про це свідчить статистика. По-перше, його темпи наступу дуже сповільнилися. По-друге, рівень втрат дуже високий. Але ж вони з такою впертістю намагаються досягти тих цілей, які вони собі поставили", – зазначає Сирський. За його словами, незважаючи на всі майбутні гарантії безпеки, які може отримати Україна, та на переговорний процес, наша країна повинна постійно готуватися до війни – до її продовження Росією або розв'язання нею нової. "Навіть у разі укладення миру чи замороження війни ми повинні постійно дбати про підвищення боєздатності армії, враховувати досвід війни та висновки після детального аналізу, створювати найсучаснішу, найпотужнішу, високотехнологічну армію. Я думаю, що ворог зможе відновитись дуже швидко. Тобто наша країна не має забути уроки цієї війни. Потрібно бути готовим до того, що війна може продовжитись у будь-який час. Тому що загроза залишиться. Тому що ворог не відмовляється від своїх намірів захопити всю Україну", – вважає генерал. Він нагадав, що "травневе" перемир'я противник використав для перегрупування. Він підтягнув артилерію, свої підрозділи безпілотних систем до переднього краю, чого він не міг зробити, коли велися активні бойові дії. І після цього "перемир'я" росіяни відразу почали активні наступальні дії. При цьому він не вірить заявам росіян про можливість продовжувати війну роками, називаючи це "бравадою". Про сучасну зброю в ЗСУ, використання ШІ та роботів на фронті Зараз українська армія робить ставку на високотехнологічне озброєння та системи, які допоможуть зменшити присутність військовослужбовців безпосередньо на полі бою. Це, за словами Сирського, в першу чергу стосується роботизованих платформ, безпілотних систем різних типів і різного призначення – це насамперед повітряні дрони. Також активно впроваджується застосування наземних безпілотних систем – логістичних та медичних для евакуації поранених. "Ми вже тестуємо і повітряні платформи для евакуації поранених – це перспектива. Також для нас у пріоритеті все, що стосується дронів, які працюють як перехоплювачі для боротьби з ворожими ударними БпЛА. І в нас є багато вражаючих результатів, яких ми досягли за допомогою наших морських платформ. Це все технологічні види зброї, зброя зі штучним інтелектом, якщо можна так сказати", – каже головком. Він додав, що фактично все технологічне озброєння України має елементи штучного інтелекту, зокрема і системи ППО. "ШІ зараз активно використовується фактично скрізь. Хоча треба враховувати, що він може помилятись. Зараз тільки початок його розвитку і використання. Але ми вже створили в Генеральному штабі, в інших штабах структури, які займаються якраз застосуванням штучного інтелекту у воєнній сфері", – розповів генерал. Нещодавно 93-тя окрема механізована бригада "Холодний яр" опублікувала відео, як її військові проводили зачистку населених пунктів в районі Добропілля, використовуючи роботів з кулеметами. Ці роботи наближались впритул до противника і з гучномовця пропонували росіянам здатися в полон, якщо ті відмовлялись – вони вели вогонь. За словами Сирського, використання таких роботизованих систем уже досить поширене в українській армії. "На цей рік у нас заплановано надходження у війська 15 тисяч наземних роботизованих платформ різного призначення", – додав генерал. Про проблеми з нестачею особового складу та зміни в армії В України, природно, менше людей, ніж у росіян. Відтак – і мобілізаційний ресурс менший. Згідно з орієнтованим оцінками, у росіян 20-25 млн мобресурсу, у нас – 2-5. Один із можливих шляхів компенсувати цю нестачу – використання високотехнологічної зброї та техніку без військовослужбовців, або зброї, яка має дистанційне управління. Це має максимально знизити людські втрати, зазначає Сирський. "Другий напрямок – це підвищення якості підготовки. Професійно навчений солдат має набагато більше шансів вижити на полі бою, ніж просто звичайний солдат, який має більш слабку підготовку", – каже головномандувач. Він додав, що зараз базова загальновійськова підготовка збільшена до 51 доби. Військовослужбовець, який потрапляє в навчальний центр, проходить підготовку там і після цього – ще в частині. На думку Сирського, приток добровольців та мотивацію військових можуть також збільшити приклади успішних кар'єрних ліфтів в армії – коли цивільні, що приєднались до армії під час або на початку великої війни, змогли піднятись до посад командирів. Це, наприклад, Роберт "Мадяр" Бровді – нинішній командувач Сил безпілотних систем та Юрій Федоренко – командир 429-го окремого полку безпілотних систем "АХІЛЛЕС". І таких прикладів ще багато, уточнив головком. "Таким людям я максимально надаю підтримку. Тому що ефективний командир – це запорука успіху. Неефективний командир – це означає втрату наших військовослужбовців та територій. Це, в принципі, характеристика будь-якого командира – чи зможе він виконати задачу та якою ціною", – пояснив Сирський. Для покращення керованості Збройних сил зараз також впроваджується масштабна реформа з переходу до корпусної системи управління в армії. "Пам’ятаєте, раніше були оперативно-тактичні угруповання (ОТУ), в деяких ОТУ було більш ніж 20 бригад, що дуже ускладнювало процес управління. Потрібно було контролювати відразу, наприклад, 23 військові частини. Зараз значно зменшився комплект. Це підвищило контроль за діями бригад, за їхнім забезпеченням, за наявністю особового складу – щоб не виходило так, коли певна частина особового складу залишилася без контролю, тобто перебувала в районі ведення бойових дій, але участь у них не брала", – додав генерал. Нові деталі про оборону Бахмута, знищення "Вагнера" та Курську операцію У частини суспільства залишились питання, чи варто було в 2023 році так довго тримати Бахмут, адже, за словами низки військових, Україна понесла там надто високі втрати. Такі ж дорікання можна почути і щодо Курської операції – що у нас там теж нібито бути великі втрати. Сирський пояснює: оборона Бахмута тривала вісім місяців, на це місто наступала величезна кількість сил противника, основу його наступального угруповання складала група "Вагнера". За його словами, з якихось невідомих йому причин Пригожин прагнув самостійно захопити Бахмут. Тому замість російських армійських підрозділів для боїв за це місто він завів туди майже весь наявний особовий склад, що був на фронті. "Вагнер" був найефективнішою структурою в російській армії. Не дивлячись на великі втрати, вони все одно просувалися вперед та досягали своїх цілей. Але у Бахмуті "Вагнер" знайшов свою смерть як організація, як структура. Це підтверджується різними даними. Коли завершувались бої у Бахмуті, Пригожин в одному із своїх інтерв'ю сам зізнався, що в цьому місті він уже втратив загиблими 20 тисяч своїх найкращих бійців", – говорить головнокомандувач. За оцінками ЗСУ, ця цифра становила близько 23 тисяч особового складу. А оскільки тоді у росіян на одного вбитого припадав один поранений, то разом із пораненими втрати "вагнерівців" налічували приблизно 40 тисяч. Тоді як загальна чисельність групи "Вагнера" становила до 50 тисяч. Тобто "Вагнер" як структура більше не відновилася. "Якби не було Бахмута, то був би Часів Яр, Краматорськ, Костянтинівка, Дружківка… Якби ми залишили Бахмут, не знищивши їх там, "вагнерівці" пішли б далі. Як ви пам'ятаєте, вони тоді наступали широким фронтом – на 10 км в одну сторону від Бахмута, на 5 км в інший бік. Але потім бої в Бахмуті затягнули усіх їх туди. Тобто Бахмут врятував багато інших міст і велику територію, якщо відверто казати", – каже генерал Сирський. Співвідношення між нашими втратами і тими втратами, які поніс "Вагнер" у битві за Бахмут, були 1 до 7 – 1 до 7,7, уточнив головком. Тобто українська армія втратили у сім разів менше, ніж противник. "Це найкращий показник за час повномасштабної війни. Що стосується Курської операції, то там теж дуже високі показники втрат у ворога. За даними російських аналітиків, були періоди, коли втрати військ противника переважали наші в 5,5 разів. Тобто ми в наступі несли втрати в п'ять разів менші, ніж противник. Це теж найкращий показник за час повномасштабної війни. Можливо, це така особливість війни, хоча насправді це просто була продумана операція", – резюмував генерал Сирський.
