Росія готує нову серію ударів по підприємствах харчової промисловості України. Під загрозою можуть опинитися виробники продуктів харчування, агропереробні підприємства та інфраструктура зберігання сільськогосподарської продукції. За даними української розвідки, метою таких атак може бути завдання збитків економіці та скорочення експортних можливостей країни.
Про це 10 листопада повідомило РБК-Україна з посиланням на джерело в Головному управлінні розвідки Міністерства оборони. За словами співрозмовника видання, Росія розглядає можливість ударів як по українських підприємствах, так і по виробничих об'єктах міжнародних компаній, які працюють в Україні. Серед потенційних цілей називають підприємства зі зберігання та переробки сільськогосподарської продукції, зокрема елеватори, зернові склади, олійноекстракційні заводи, молокопереробні та м'ясопереробні підприємства, а також птахофабрики.
Джерело в ГУР стверджує, що Москва прагне посилити економічний тиск на Україну, створити додаткові загрози продовольчій безпеці та зменшити валютні надходження від експорту аграрної продукції. За оцінкою співрозмовника РБК-Україна, російська сторона також може розраховувати на посилення власних позицій на світових ринках агропродукції, зокрема в Африці, Азії та на Близькому Сході, внаслідок можливого скорочення українського експорту. Водночас ці відомості ґрунтуються на повідомленні анонімного джерела в розвідці.
Конкретні строки можливих атак, їхні масштаби та інші оперативні подробиці публічно не підтверджені. Харчові підприємства вже зазнавали російських ударівХарчова промисловість не є новою категорією цілей для російських атак. Протягом 2026 року вже фіксувалися удари по підприємствах, які виробляють та зберігають продукти харчування.
Зокрема, 10 вересня російські війська двічі за день атакували підприємство харчової промисловості у Дніпрі – під удар потрапив завод "Олейна", який належить міжнародній агропромисловій компанії Bunge. Після атаки на підприємстві виникли пожежі, було пошкоджено виробничі об'єкти. Внаслідок повторного удару загинули двоє людей.
У компанії Bunge повідомляли про тимчасове припинення роботи заводу. Таким чином, нове попередження розвідки стосується галузі, підприємства якої вже зазнавали пошкоджень. Якщо інформація про підготовку нової кампанії підтвердиться, йтиметься не про появу принципово нових цілей, а про можливе розширення та систематизацію ударів по продовольчому сектору.
Подібна тенденція вже спостерігалася в інших сегментах цивільної економіки, зокрема у складській логістиці та роздрібній торгівлі, де окремі випадки ураження підприємств переросли у значну проблему для бізнесу. Можливі наслідки для економіки та цінМасштабування атак на харчову промисловість може створити додаткові проблеми одночасно для виробників, торговельних мереж та експортерів. На відміну від пошкодження звичайного складу, руйнування виробничого підприємства може призвести не лише до втрати готової продукції, а й до тривалого припинення її випуску.
Для відновлення роботи в такому разі необхідно ремонтувати або замінювати технологічне обладнання. Особливо відчутними такі наслідки можуть бути для підприємств, які переробляють швидкопсувну сировину або забезпечують безперервний виробничий цикл. Попередні удари по складській та логістичній інфраструктурі вже спричинили додаткові витрати українського бізнесу та посилили тиск на споживчі ціни.
За даними жовтневого Інфляційного звіту Національного банку, лише протягом липня-вересня 2026 року в Україні зафіксували 153 випадки цілеспрямованого пошкодження складських об'єктів. За оцінками регулятора, у третьому кварталі було знищено приблизно 800 тисяч квадратних метрів складських площ. Загалом від початку повномасштабного вторгнення втрати сягнули близько 2,1 млн квадратних метрів.
Як пояснював НБУ, через руйнування складів компанії змушені змінювати маршрути постачання, переходити на менші складські приміщення та частіше перевозити продукцію невеликими партіями. Це збільшує витрати на логістику та зберігання товарів. За базовою оцінкою Нацбанку, наслідки посилення російських атак на бізнес та інфраструктуру можуть додати близько 0,7 відсоткового пункта до річної інфляції наприкінці 2026 року.
Цей прогноз стосується вже врахованих економічних наслідків атак, а не можливих майбутніх ударів по харчовій промисловості. Якщо Росія справді посилить атаки на виробників продуктів, до втрат складської інфраструктури можуть додатися нові перебої з переробкою сільськогосподарської сировини та постачанням готової продукції. Для внутрішнього ринку це створюватиме ризики скорочення пропозиції окремих товарів і зростання виробничих витрат.
Для експортерів наслідками можуть стати зриви контрактів, зменшення обсягів поставок та втрати валютної виручки. Водночас масштаб потенційних економічних наслідків наразі оцінити неможливо, оскільки підтвердженої інформації про кількість, строки та результати можливих нових атак немає.
