Росія продовжує нарощувати виробництво реактивних ударних безпілотників і накопичує озброєння для атак на Україну взимку. Окремі нові модифікації дронів "Герань-5" під час маневрування вже розвивають швидкість до 1000 км/год, що створює додаткові труднощі для української протиповітряної оборони. Про це 29 жовтня розповів радник президента України з питань оборонних технологій Сергій Бескрестнов, відомий як Флеш, у коментарі журналістці Новини.
LIVE Галині Остаповець. За оцінкою Бескрестнова, російська оборонна промисловість виробляє до 3 тисяч реактивних безпілотників типу "Шахед" щомісяця, а також близько 700 апаратів "Герань-5". Водночас підприємства РФ продовжують збільшувати виробничі потужності та працюють над новими зразками ударного озброєння.
Ці показники є оцінками українського фахівця, а не підтвердженою виробничою статистикою Росії. Вони також не означають, що всі виготовлені безпілотники одразу використовують для атак: частину озброєння противник може накопичувати. За словами радника президента, російські військові змінюють географію повітряних ударів.
Останнім часом вони приділяють більше уваги західним та іншим регіонам України, через що інтенсивність атак безпосередньо на Київ дещо зменшилася. Окрему загрозу становить збільшення швидкості російських дронів. Як пояснив Бескрестнов, раніше реактивні "Герані-3" розвивали швидкість приблизно 280-300 км/год.
Натомість новіші модифікації "Герань-5" під час маневрування вже можуть короткочасно прискорюватися до 1000 км/год. Це ускладнює перехоплення повітряних цілей і змушує українських виробників удосконалювати власні безпілотники-перехоплювачі. За словами Флеша, ключовим завданням є не лише досягнення необхідної швидкості, а й створення надійного серійного виробу, який можна масово застосовувати для протиповітряної оборони.
Він зазначив, що українські підприємства вже продемонстрували реактивні дрони-перехоплювачі. Однак перехід від дослідних зразків до масового виробництва залишається складним через необхідність удосконалення систем керування, наведення та автоматичного супроводу цілей. Паралельно Росія розробляє нові відносно дешеві реактивні ракети.
За словами Бескрестнова, російська сторона планує виробляти такі засоби у значних кількостях – потенційно десятками тисяч одиниць на рік. Ідеться саме про виробничі плани, а не про вже досягнуті обсяги випуску. Раніше "Курс України" повідомляв, що, за оцінками Головного управління розвідки Міноборони України, станом на жовтень Росія накопичила приблизно 6,2 тисячі ударних безпілотників сімейства "Герань".
Розвідка також оцінювала можливості виробництва реактивних модифікацій "Герань-4" і "Герань-5" у сукупності до 4 тисяч одиниць на місяць. Крім того, 23 жовтня стало відомо про застосування Росією модифікованої "Герані-5 К5-К" з оптичною навігацією та поліпшеними льотними характеристиками. Нові заяви Бескрестнова свідчать про подальше технологічне вдосконалення російських засобів повітряного нападу та потребу в нарощуванні українського виробництва систем перехоплення.
Окремо Бескрестнов звернув увагу на поширення технологій штучного інтелекту в російських ударних безпілотниках. За його словами, системи автономного розпізнавання цілей уже застосовують на дронах «Молнія», V2U, «Ланцет» та окремих модифікаціях «Гераней». Такі апарати здатні орієнтуватися за зображенням місцевості та виконувати частину завдань без постійного керування оператором.
Як пояснив Флеш, використання автономної навігації зменшує залежність безпілотників від супутникових сигналів, що ускладнює протидію окремими засобами радіоелектронної боротьби. За його оцінкою, Росія вже перейшла до серійного застосування таких технологій, тому Україні необхідно прискорювати розробку та масштабування власних систем протидії. За матеріалами: Новини.
LIVE
