Президент України Володимир Зеленський заявив, що між ним і американським лідером Дональдом Трампом немає особистого конфлікту. Розбіжності стосуються політики Вашингтона щодо Росії, насамперед послаблення санкційного тиску на Москву. Український президент переконаний, що подібні рішення лише зміцнюють позиції Володимира Путіна і зменшують шанси на завершення війни.
Про це Зеленський розповів 22 жовтня в інтерв'ю CNN, яке провела журналістка Крістіан Аманпур. Розмова відбулася в Києві на тлі нового раунду дипломатичних контактів між Україною, США і Росією. Зеленський пояснив свою позицію щодо санкційУкраїнський президент підкреслив, що його незгода з рішеннями Трампа не слід сприймати як особисте протистояння двох політиків.
За його словами, головним питанням залишається здатність міжнародної спільноти стримувати Росію і не допустити посилення її військового потенціалу.«Це не щось особисте між мною і президентом Трампом», — сказав Зеленський. Він пояснив, що виступає проти скасування будь-яких обмежень, введених щодо Москви. За оцінкою президента України, зняття санкцій надасть Путіну додаткові можливості для продовження війни.
Напруженість у відносинах Києва і Вашингтона посилилася після рішення адміністрації Трампа укласти угоду про закупівлю російського палива. Американський президент також призупинив застосування частини нових санкцій проти Росії, що викликало критику з боку українського керівництва і деяких американських законодавців. Раніше Зеленський заявляв, що такі кроки Вашингтона суперечать зусиллям з міжнародної ізоляції Москви.
При цьому українська сторона продовжує розраховувати на співпрацю з США і участь американської адміністрації в переговорах про припинення війни. Переговори з Путіним не переконали Зеленського в готовності Росії до мируВ інтерв'ю CNN Зеленський також прокоментував останні дипломатичні контакти з американською адміністрацією. Зокрема, він позитивно оцінив зустріч зі спеціальним представником президента США Стівом Віткоффом, що відбулася 20 жовтня в Осло.
Однак результати подальших переговорів американського представника з російським керівництвом не переконали українського президента в тому, що Москва дійсно має намір припинити бойові дії.21 жовтня Віткофф відвідав Санкт-Петербург, де близько трьох годин спілкувався з Володимиром Путіним. Після зустрічі російський президент допустив можливість проведення переговорів у листопаді, однак конкретних домовленостей про припинення війни оголошено не було. Зеленський вважає, що Путін використовує дипломатичний процес для зміцнення власних позицій, не демонструючи реальної готовності до компромісів.
Український президент закликав союзників не надавати Москві додаткових можливостей для посилення, поки тривають переговори. За його оцінкою, російське керівництво не зацікавлене в припиненні війни на умовах, які гарантували б безпеку України. Тим часом Трамп 21 жовтня заявив, що його адміністрація наблизилася до врегулювання російсько-української війни більше, ніж будь-коли раніше.
У ніч після цієї заяви Росія знову завдала масованого удару безпілотниками і балістичними ракетами по території України. Чому Трамп виступає проти посилення санкційАмериканський президент пояснює свою позицію необхідністю зберегти умови для переговорів з Москвою. На його думку, введення додаткових економічних обмежень у період дипломатичних контактів може ускладнити досягнення угоди.
Зокрема, Трамп пов'язав свою відмову від посилення санкцій зі звільненням 74-річного американця Стівена Хаббарда, який перебував у російському ув'язненні. За словами президента США, застосування нових обмежень могло завадити звільненню американського громадянина. Трамп також вважає, що санкційний тиск під час чутливої стадії переговорів здатний поставити під загрозу можливу мирну домовленість.
Після зустрічі з Путіним Віткофф охарактеризував рішення російського керівництва звільнити Хаббарда як гуманітарний крок. Подібна оцінка викликала суперечки на тлі триваючих російських ударів по українських містах. Таким чином, підходи Києва і Вашингтона до переговорів залишаються різними.
Американська адміністрація розраховує досягти домовленості, зокрема уникаючи нових санкційних обмежень. Українське керівництво, навпаки, розглядає економічний тиск як один з основних інструментів примусу Росії до припинення війни. Зеленський допускає припинення вогню по нинішній лінії фронтуОкремою темою інтерв'ю стали можливі умови припинення бойових дій.
Зеленський підтвердив, що Україна готова розглядати зупинку війни з фіксацією нинішньої лінії зіткнення сторін. За його словами, такий варіант дозволив би припинити загибель людей і перейти до обговорення подальших умов мирного врегулювання. При цьому український президент підкреслив, що згода на припинення вогню не означає готовності передати Росії території, які зараз контролює Україна.
Київ також не має наміру юридично визнавати тимчасово окуповані українські території частиною Російської Федерації. Зеленський пояснив, що питання територій не можна розглядати виключно з точки зору площі або економічної вартості земель. Йдеться про людей, які проживають на цих територіях, і українців, які загинули, захищаючи незалежність країни.
Президент висловив упевненість, що Росія розуміє неможливість юридичного визнання окупації з боку України. Своєю чергою державний секретар США Марко Рубіо 21 жовтня заявив, що однією з головних перешкод на переговорах залишається питання територій Донбасу, які не перебувають під російським контролем. За словами Рубіо, сторони обговорюють різні пропозиції для подолання розбіжностей.
Однак конкретного рішення територіального питання поки немає. Раніше «Курс України» повідомляв, що 21 жовтня Зеленський назвав припинення бойових дій по існуючій лінії фронту реалістичним шляхом до завершення війни. При цьому Київ продовжує наполягати на необхідності міжнародних гарантій безпеки.
Що відбувається з військовим співробітництвом США і УкраїниЗначну частину інтерв'ю президент присвятив проблемам з американською військовою підтримкою. Останніми тижнями українська сторона повідомляла про обмеження в передачі розвідувальної інформації, роботі супутникових сервісів і постачанні озброєнь. За словами Зеленського, взаємодію з американськими партнерами з обміну розвідувальною інформацією вдалося відновити.
Однак робота військової супутникової системи Starshield компанії SpaceX поки не відновлена в повному обсязі. Ще однією серйозною проблемою залишається нестача ракет-перехоплювачів для українських систем протиповітряної оборони. Президент повідомив, що європейські держави передали Україні додаткові ракети для ППО, однак цих поставок недостатньо для повноцінного захисту країни від російських атак.
Особливого значення ця проблема набуває на тлі триваючих ударів по енергетичній інфраструктурі та наближення зимового періоду. Зеленський підкреслив, що для української сторони принципово важливо не тільки своєчасно отримувати попередження про повітряні загрози, але й мати достатню кількість засобів для їх відбиття. За підсумками інтерв'ю президент окреслив два основні запити України до міжнародних партнерів: збереження санкцій проти Росії та збільшення поставок сучасних ракет для протиповітряної оборони.
Незважаючи на розбіжності з Трампом, Зеленський не заявив про припинення співпраці з американською адміністрацією. Київ продовжує брати участь у дипломатичних консультаціях, водночас виступаючи проти рішень, які, на думку українського керівництва, можуть посилити позиції Росії.
