Вищий антикорупційний суд 22 жовтня пом'якшив процесуальні обмеження для колишнього міністра енергетики та юстиції Германа Галущенка, який є підозрюваним у справі "Мідас". Суд відмовився продовжувати обов'язок носити електронний браслет, однак залишив чинними інші обмеження ще на два місяці. Про це повідомила пресслужба Вищого антикорупційного суду.
Слідчий суддя частково задовольнив клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, але не погодився продовжити електронний контроль за ексміністром. Водночас Галущенко, як і раніше, зобов'язаний прибувати за викликами детективів НАБУ, прокурорів САП і суду. Він не може без дозволу правоохоронців залишати Київ та Київську область, повинен повідомляти про зміну місця проживання та утримуватися від спілкування з визначеними судом особами.
Також залишається чинним обов'язок здати на зберігання всі паспорти для виїзду за кордон та інші документи, які дозволяють залишати Україну. Причини відмови у продовженні електронного контролю наразі не оприлюднені. У ВАКС зазначили, що мотиви рішення будуть викладені в повному тексті ухвали, який згодом з'явиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Справа Галущенка: арешт і вихід із СІЗО під заставуГерман Галущенко є фігурантом антикорупційного розслідування "Мідас", яке стосується ймовірної корупції в енергетичній галузі, зокрема навколо державного "Енергоатому".15 лютого 2026 року ексміністра затримали під час спроби виїзду з України. Наступного дня НАБУ та САП повідомили йому про підозру в участі у злочинній організації та легалізації майна, одержаного злочинним шляхом.17 лютого ВАКС відправив Галущенка під варту з альтернативою внесення застави в розмірі 200 млн грн. Після цього колишній посадовець понад чотири місяці перебував у слідчому ізоляторі.
У червні суд продовжив строк тримання під вартою, але зменшив розмір застави до 150 млн грн.29 червня всю необхідну суму внесли чотири приватні компанії: "Тетрас Оптіма", "Гіран Констракт", "Скайт Рітейл" і "Пелет Сервіс". Після внесення застави Галущенко вийшов із СІЗО, а суд поклав на нього низку процесуальних обов'язків, серед яких було носіння електронного браслета. Походження застави стало предметом окремого розслідування НАБУЗгодом антикорупційні органи почали розслідувати походження 150 млн грн, які дозволили Галущенку вийти з-під варти.19 серпня НАБУ та САП повідомили про викриття ймовірної схеми легалізації коштів у межах операції "Форест Гамп".
За версією слідства, організатори схеми використали підконтрольні компанії, конвертаційні механізми та рахунки в банківських установах, зокрема державному Sense Bank, щоб перевести готівкові кошти у безготівкову форму та надалі спрямувати їх на внесення застави. Слідчі припускають, що гроші могли мати злочинне походження. Раніше "Курс України" детально повідомляв про схему із Sense Bank та заставою Галущенка.
На початку вересня керівник САП Олександр Клименко заявив, що прокуратура звернулася до суду з клопотанням про арешт цих 150 млн грн та передачу коштів в управління АРМА. За поясненням Клименка, у разі задоволення відповідного клопотання виникло б питання про чинність внесеної застави та можливість повторного взяття Галущенка під варту. Водночас саме звернення прокуратури ще не означає, що кошти арештовані або що запобіжний захід уже змінено.
Рішення ВАКС від 22 жовтня стосується лише процесуальних обов'язків ексміністра та не означає закриття кримінального провадження або завершення розслідування походження застави. Галущенко зберігає статус підозрюваного. Відповідно до Конституції України, він вважається невинуватим, доки його провину не буде доведено обвинувальним вироком суду.
За матеріалами: Вищий антикорупційний суд, НАБУ, Суспільне
