Суперечка між президентами України та США Володимиром Зеленським і Дональдом Трампом щодо постачання російського дизельного пального викликала занепокоєння серед частини європейських посадовців. Вони побоюються, що подальше загострення відносин між Києвом і Вашингтоном може негативно вплинути на безпеку України та Європи. Про це 13 жовтня повідомляє Financial Times із посиланням на учасників Варшавського безпекового форуму.
За словами кількох європейських посадовців, відповідь Зеленського на дизельну угоду Трампа з Росією викликала в них помітний дискомфорт. Вони побоюються, що публічна конфронтація двох президентів може перерости у масштабніший дипломатичний конфлікт. Особливе занепокоєння викликає можливість скорочення американської підтримки України в умовах, коли Росія продовжує атакувати українську енергетичну інфраструктуру, а європейські країни готуються до нових загроз безпеці.
Заява Зеленського посилила побоювання європейців12 жовтня під час онлайн-виступу на Варшавському безпековому форумі Зеленський поставив під сумнів ефективність домовленості Трампа з Владіміром Путіним про збільшення постачання російського дизельного пального на світовий ринок. За оцінкою українського президента, Росія може експортувати від 300 до 500 тисяч тонн дизеля щомісяця, тоді як світове споживання становить близько 120 млн тонн. Тому він висловив сумнів, що домовленість матиме суттєвий вплив на світові ціни.
Зеленський також заявив, що США було б доцільніше укласти "дизельну угоду" з Україною, оскільки українські удари впливають на роботу російських нафтопереробних заводів і можливість транспортування нафтопродуктів морем. Ці слова пролунали на тлі вимог Трампа припинити українські атаки на російську нафтову інфраструктуру. Американський президент пов'язує такі удари зі зростанням вартості дизеля, яка стала однією з економічних проблем США напередодні проміжних виборів до Конгресу.
За повідомленнями американських ЗМІ, представники адміністрації Трампа попереджали Київ про можливі наслідки продовження ударів, включно з обмеженням обміну розвідувальною інформацією та доступу до американського озброєння. Водночас офіційного рішення США про припинення такої підтримки не оголошували. Крім того, американський посадовець у коментарі Axios заперечував повідомлення про прямий ультиматум щодо розвідданих.
Європейські посадовці розділилися в оцінкахFinancial Times зазначає, що серед європейських політиків і експертів немає єдиної позиції щодо поведінки Вашингтона та способів реагування на неї. Одні співрозмовники видання, хоча й негативно оцінюють дизельну домовленість США з Росією та тиск на Україну, вважають важливим зберегти участь Білого дому в дипломатичних зусиллях щодо завершення війни. На їхню думку, навіть за наявності серйозних розбіжностей подальша взаємодія з адміністрацією Трампа є кращим варіантом, ніж повне усунення США від врегулювання конфлікту.
Інша частина співрозмовників FT критикує європейські уряди за надмірне прагнення уникати суперечок із Трампом. Вони вважають, що Європі необхідно зосередитися на зменшенні стратегічної залежності від Вашингтона, а не постійно підлаштовуватися під політику американського президента. Експертка Інституту європейської політики Університету Бокконі Наталі Точчі звернула увагу на суперечність у поведінці європейських політиків.
За її словами, учасники форуму схвально сприйняли виступ верховного головнокомандувача Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі, американського генерала Алексуса Гринкевича, присвячений готовності Альянсу відбити можливий російський напад. Однак при цьому залишається відкритим питання, наскільки політичне керівництво США готове підтримувати відповідні оборонні плани. Точчі вважає, що європейські посадовці усвідомлюють ризики на індивідуальному рівні, але досі не здатні виробити узгоджену відповідь на непередбачуваність американської політики.
Суперечка розгортається на тлі заяв про енергетичне перемир'я9 жовтня Трамп оголосив про домовленість із Путіним щодо додаткового експорту російського дизельного пального. Для її реалізації американський Мінфін тимчасово послабив частину санкційних обмежень. Згодом президент США заявив про нібито досягнуте енергетичне перемир'я між Росією та Україною.
Проте Зеленський повідомив, що Київ не був попередньо поінформований про таку домовленість, а російська армія продовжила атаки на українські енергетичні об'єкти. Український президент наголосив, що Київ готовий припинити удари по російських НПЗ та нафтовому експорту за умови, що Москва також припинить обстріли української енергосистеми. Таким чином, головним предметом занепокоєння європейських партнерів залишається не сама дискусія про дизель, а ризик послаблення американської підтримки України через політичний конфлікт між двома президентами.
За матеріалами: Financial Times, Офісу президента України, Axios
