Росія не лише різко нарощує застосування реактивних безпілотників проти України, а й удосконалює їхнє обладнання. У російських БПЛА з'являються камери з вищою роздільною здатністю та якісніші компоненти, що дозволяє краще розпізнавати об'єкти на землі. Про це речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат розповів в ефірі телемарафону, повідомляє Укрінформ.
За словами Ігната, один апарат потенційно може поєднувати функції розвідника, ударного дрона та ретранслятора. Російські БПЛА також можуть працювати у mesh-мережах, передаючи інформацію між собою ланцюжком і таким чином підтримуючи зв'язок з оператором на значній відстані. Повітряні сили підтверджують використання противником таких мереж, хоча інформації про залучення для цього наземних веж у Білорусі наразі немає.
Ці зміни відбуваються одночасно з різким переходом Росії до масового застосування реактивних Shahed. Станом на 29 вересня російська армія використала протягом місяця вже 3177 таких БПЛА проти 2850 у серпні. Ігнат зазначав, що одним із головних напрямків цих атак останнім часом залишаються Київ і Київська область.
Саме реактивні дрони зараз є одним із найскладніших викликів для української ППО. 28 вересня президент Володимир Зеленський повідомляв, що загальний рівень знешкодження російських безпілотників становить близько 70%, тоді як для реактивних апаратів – лише 57%. Для звичайних Shahed ефективність перехоплення раніше перевищувала 90%. У середині вересня Зеленський називав пошук ефективного засобу проти реактивних дронів пріоритетом номер один.
Причина – значно вища швидкість таких апаратів. Частина дешевих засобів, які добре працюють проти звичайних Shahed, не встигає їх перехоплювати. У результаті Україні доводиться залучати наземні зенітні комплекси та бойову авіацію.
Повітряні сили прямо вказують на потребу в додаткових ракетах для систем ППО, але одночасно очікують від українських виробників дешевших рішень, які можна буде випускати масово. Українські реактивні перехоплювачі вже не перебувають лише на стадії концепції: окремі розробки успішно збивали реактивні Shahed під час випробувань. Водночас масового готового рішення поки немає.
На початку вересня Офіс президента повідомляв, що прототипи швидкісних перехоплювачів уже створені, але їх ще доводять до необхідного рівня ефективності. Пізніше були зафіксовані успішні перехоплення, після чого влада заявила про необхідність масштабувати виробництво. Економічність такої системи стає окремим питанням.
Для знищення реактивних дронів Україна в окремих випадках застосовує F-16 із ракетами класу "повітря-повітря". Зеленський визнавав, що це дороге рішення, тому Україна паралельно працює над дешевими ракетами та швидкісними дронами-перехоплювачами, придатними для серійного виробництва. Масштабувати таку протиповітряну оборону доводиться на тлі дедалі жорсткіших бюджетних обмежень. 28 вересня уряд запровадив механізм пріоритезації державних видатків після того, як за перші вісім місяців року надходження зовнішньої фінансової допомоги суттєво відстали від плану.
У разі нестачі коштів Казначейство насамперед фінансуватиме оборону, боргові платежі, пенсії, зарплати та соціальні виплати. Проблема з фінансуванням зберігатиметься і наступного року. За оцінкою Мінфіну, у 2027 році Україні знадобиться $52,6 млрд зовнішнього фінансування, з яких близько $32,6 млрд поки не мають підтверджених джерел.
Оборона залишається головним бюджетним пріоритетом, однак масштабування нових дешевих засобів ППО відбувається в умовах, коли держава змушена особливо жорстко розподіляти доступний фінансовий ресурс. За матеріалами: Укрінформ, Укрінформ, Міністерство фінансів
