Міністри закордонних справ шести країн Ради співробітництва арабських держав Затоки можуть наступного тижня провести спільні переговори з Іраном щодо майбутнього Ормузької протоки. Така зустріч стане першою між главами МЗС усіх держав GCC та високопоставленим представником Тегерана від початку нинішньої війни. Про підготовку переговорів повідомили Bloomberg та Financial Times.
Зустріч планують провести в понеділок в оманському місті Салала. Її ініціатором виступив Оман, який разом з Іраном намагається отримати підтримку інших країн регіону для тимчасової домовленості щодо судноплавства через Ормузьку протоку. До Ради співробітництва арабських держав Затоки входять Саудівська Аравія, Об'єднані Арабські Емірати, Катар, Кувейт, Бахрейн та Оман.
За даними Financial Times, остаточні деталі зустрічі ще узгоджуються, однак низка держав уже підтвердила участь і очікується, що переговори відбудуться. Оман та Іран уже підготували основу домовленостіПереговори мають продовжити окремий діалог між Оманом та Іраном щодо відновлення безпечного судноплавства через протоку. Наприкінці серпня МЗС Оману повідомило, що сторони обговорили поетапний механізм, який передбачає створення спільного тимчасового навігаційного коридору через Ормузьку протоку та спільний проєкт із її розмінування.
Наступним етапом мають стати технічні переговори про постійний навігаційний коридор, майбутній механізм управління протокою, обмін інформацією, контроль судноплавства та надання навігаційних і безпекових послуг. Оман та Іран тоді окремо наголосили, що до обговорення майбутньої системи мають бути залучені й інші країни регіону. Запланована зустріч із усіма членами GCC фактично має стати реалізацією цього етапу.
Країни Затоки не хочуть передавати контроль ТегерануОдним із головних питань залишається те, яким буде статус тимчасових домовленостей і хто контролюватиме рух суден. Країни GCC наполягають на вільному та безумовному проході через Ормузьку протоку відповідно до міжнародного права. Під час зустрічі з представниками США у червні вони виступили проти запровадження будь-яких зборів за транзит та проти спроб однієї держави встановити контроль над протокою.
Катар також наголошував, що держави Затоки повинні безпосередньо брати участь у формуванні будь-якої довгострокової домовленості щодо Ормузу, а не лише погоджувати рішення, вироблені Іраном, США чи іншими сторонами. Сам Іран наполягає на своїй ключовій ролі в управлінні судноплавством як одна з прибережних держав і раніше пов'язував повноцінне відкриття протоки з ширшими домовленостями зі США. Ормузька протока залишається одним із головних вузлів конфліктуДо початку війни через Ормузьку протоку проходило близько 20 млн барелів нафти та нафтопродуктів на добу, а також значна частина світового експорту скрапленого природного газу.
Після початку бойових дій та обмежень судноплавства потоки різко скоротилися. Країни Затоки паралельно намагаються зменшити залежність від протоки. ОАЕ, зокрема, прискорюють розвиток трубопроводів, портів та сухопутних логістичних маршрутів, які дозволяють вивозити більше нафти та інших вантажів в обхід Ормузу.
Водночас повністю замінити цей маршрут у короткостроковій перспективі неможливо. Катар, який є одним із найбільших експортерів СПГ у світі, прямо заявляє, що протока й надалі залишатиметься критично важливою для глобальної торгівлі. Новини про можливу зустріч Ірану з країнами GCC уже вплинули на нафтовий ринок.
У п'ятницю Brent подешевшала приблизно на 2,7% – до близько $104,7 за барель, оскільки трейдери оцінили перспективу дипломатичного прогресу щодо відновлення судноплавства через протоку. Втім, навіть тимчасова домовленість щодо Ормузу не означатиме автоматичного завершення конфлікту. Повноцінне відновлення судноплавства залишається пов'язаним із ширшими переговорами між США та Іраном, які поки не дали остаточного політичного врегулювання.
За матеріалами: Bloomberg, Financial Times, The National
