The Economist: Україна готується до найважчої зимової кампанії РФ

Україна готується до того, що російська кампанія ударів по енергетиці взимку 2026–2027 років може виявитися ще руйнівнішою за попередню. Країна прискорено зміцнює електромережі, створює резервну генерацію та захищає ключові об'єкти, однак головним слабким місцем залишається нестача ракет для перехоплення російської балістики. Про це пише The Economist, який вивчив підготовку української енергетики до опалювального сезону та поспілкувався з чиновниками, енергетиками та експертами.

За даними видання, Україна зараз краще підготовлена до зими, ніж будь-коли з початку повномасштабної війни. Масштабна програма підвищення стійкості енергосистеми йде з випередженням графіка, а приблизно половина передбачених робіт уже виконана. Одночасно країна сформувала необхідні запаси газу.

За останніми даними Міненерго, у підземних сховищах знаходиться 14,6 млрд кубометрів — цільового показника для базового сценарію проходження зими вдалося досягти на місяць раніше плану. Енергосистему намагаються зробити менш залежною від великих об'єктівПісля важкої зими 2025–2026 років українська влада розробила нові плани енергетичної стійкості. Вони передбачають створення достатньої локальної генерації для критичної інфраструктури великих міст, посилення фізичного захисту ключових об'єктів, децентралізацію опалення та електропостачання.

Окремо опрацьовуються резервні системи водопостачання, оскільки тривале відключення електроенергії може одночасно порушити подачу води, роботу каналізації та централізованого опалення. The Economist зазначає, що особливо помітно прискорилися роботи в Києві. До цього року столичні трансформатори напругою 110 кВ практично не мали повноцінного фізичного захисту.

Тепер Державне агентство відновлення зміцнило близько двох десятків таких об'єктів сітками та бетонними конструкціями. Голова агентства Сергій Сухомлин стверджує, що створений захист здатний витримувати більшість атак, окрім прямого влучання ракети. Головною проблемою залишається російська балістикаФізично захистити найбільші електростанції значно складніше.

Генеральний директор ДТЕК Максим Тимченко зазначив, що великі теплові електростанції занадто великі для повного укриття, і концентрований удар кількома балістичними ракетами здатний вивести такий об'єкт з ладу. При цьому Росія продовжує нарощувати виробництво балістичних ракет. За оцінками української сторони, Москва прагне вийти приблизно на 100 таких ракет на місяць.

Володимир Зеленський раніше заявляв, що російські запаси можуть становити близько 600–630 балістичних ракет. Одночасно становище України з протиракетами погіршилося. У серпні Зеленський повідомляв, що з початку 2026 року країна отримує майже втричі менше протибалістичних ракет, ніж раніше.

Для проходження зими Україна намагається забезпечити запас у 300–360 ракет для комплексів Patriot. Однак світові виробничі потужності обмежені, а частина американських запасів знадобилася через війну на Близькому Сході. Росія змінила і тактику застосування дронівЩе однією зростаючою загрозою The Economist називає нові реактивні російські безпілотники.

Вони значно швидші за звичайні Shahed і складніші для перехоплення мобільними вогневими групами. За оцінкою співрозмовників видання, вартість одного такого апарата вже знизилася приблизно до $50–70 тис. і може скорочуватися далі в міру масштабування виробництва. В останні місяці інтенсивність російських повітряних атак також зросла.

За словами Тимченка, кількість ударів встановлює нові місячні рекорди вже чотири місяці поспіль. Київ, Одеса та Кривий Ріг залишаються особливо вразливимиThe Economist припускає, що однією з основних цілей російської зимової кампанії можуть стати близько 140 великих підстанцій «Укренерго», які перетворюють високу напругу для розподільчих мереж. При цьому дефіциту самої електроенергії взимку може і не виникнути: через скорочення промислового споживання Україна потенційно здатна мати профіцит генеруючих потужностей.

Головною проблемою може стати доставка електроенергії до конкретних міст після знищення місцевої генерації та вузлів передачі. Найбільш вразливими видання називає Київ, Одесу та Кривий Ріг. Особливі ризики існують для столиці.

Деякі підстанції навколо Києва не мають повноцінного резервування, а пошкодження ліній, що пов'язують місто з атомними електростанціями, може суттєво обмежити можливості передачі електроенергії. Вразливе і комунальне господарство. За даними The Economist, близько 2,5 тис. із приблизно 15 тис. будівель Києва поки що не мають резервного джерела тепла.

Саме тому влада столиці паралельно готує плани адресної допомоги маломобільним людям та іншим вразливим категоріям населення на випадок тривалих перебоїв з комунальними послугами. При цьому українська влада підкреслює, що підготовка до зими триває одразу за кількома напрямками. У квітні Зеленський повідомляв про понад 400 нових об'єктів енергетичної та інфраструктурної стійкості, а в серпні РНБО окремо затвердила комплексний план стійкості для Києва.

Таким чином, Україна підходить до наступної зими з більшими запасами газу, додатковою генерацією та набагато захищенішою інфраструктурою. Однак розвиток російських засобів ураження йде одночасно зі зміцненням української енергосистеми, а дефіцит протиракет для Patriot залишається фактором, який неможливо компенсувати лише бетонними укриттями та резервною генерацією. За матеріалами: The Economist, Офіс президента України, Кабінет міністрів України