Європейський союз обговорює зміну процедури прийому нових країн на тлі найшвидшого просування процесу розширення за останні 15 років. У Брюсселі розглядають більш поступову інтеграцію кандидатів, однак Україна наполягає на повноцінному членстві в ЄС, пише Financial Times. Розширення ЄС знову стало одним з елементів європейської політики безпеки після повномасштабного вторгнення Росії в Україну та зміни відносин Європи зі США.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос зазначає, що тепер ідеться не лише про економічну інтеграцію країн-кандидатів, а й про формування нової політичної та оборонної архітектури Європи. Водночас Єврокомісія готує пропозиції щодо можливої реформи самого механізму розширення. Один із розглянутих варіантів передбачає поступову інтеграцію країн у міру виконання ними вимог ЄС.
Усередині Євросоюзу такий підхід вважають способом зробити розширення керованим, однак частина держав-кандидатів побоюється появи багаторівневої моделі членства. Київ, за даними FT, виступає проти варіанту, який не передбачає повноцінного вступу. Українська влада також публічно називає метою саме повне членство країни в Євросоюзі.
Переговорний процес при цьому помітно прискорився. 14 липня ЄС одночасно провів конференції зі вступу з Україною, Молдовою, Чорногорією та Албанією. Для України було відкрито ще один переговорний кластер — із зовнішніх відносин, що охоплює, зокрема, зовнішню, торговельну, оборонну політику та питання безпеки. Найближче до вступу зараз перебуває Чорногорія.
Усі 33 переговорні глави з нею вже відкриті, 18 із них попередньо закриті. У липні країна завершила переговори ще за двома напрямами — конкурентною політикою та митним союзом. У ЄС розраховують, що прогрес Чорногорії зможе продемонструвати іншим кандидатам реальність перспективи членства.
Одночасно європейським урядам належить домовитися, як має працювати розширений Євросоюз і чи необхідно для цього змінювати внутрішні правила. За оцінкою співрозмовників FT, решта 2026 року може стати визначальною для процесу розширення: затягування рішень здатне знову підірвати довіру країн-кандидатів до обіцянок Брюсселя. Джерело: Financial Times
