Росія нарощує ракетно-дронову війну проти України, а нове покоління швидших Shahed може ускладнити роботу української ППО вже цієї осені. Після чергової масованої атаки по Україні The Economist описує зміну характеру повітряної війни: Росія дедалі активніше комбінує сотні дронів із крилатими, балістичними та гіперзвуковими ракетами, намагаючись перевантажити українську оборону. За даними видання, у середньому Україна збиває понад 90% дронів і крилатих ракет, які запускає Росія.
Велику частину дронових атак стримують українські дрони-перехоплювачі та мобільні групи ППО. Найслабше місце – балістичні ракети. В останніх атаках приблизно дві третини таких цілей проривалися через оборону, пише The Economist.
Причина – дефіцит протиракетних перехоплювачів і обмежена кількість систем, здатних надійно працювати по балістиці. Ключовою системою для цього залишаються американські Patriot. Українські розрахунки за три роки суттєво змінили тактику їхнього використання: пускові установки швидше змінюють позиції, батареї працюють у меншій конфігурації.
Але нестача ракет змушує екіпажі вирішувати, які цілі збивати, а які доведеться пропустити. Проблему посилює глобальний дефіцит Patriot. За оцінкою The Economist, після початку війни навколо Ірану США та їхні союзники в Перській затоці швидко витрачають запаси таких перехоплювачів, а нові виробничі лінії не дадуть значного результату ще кілька років.
Росія користується цим вікном можливостей. Українська військова розвідка, за даними видання, очікує, що цього року РФ виготовить приблизно 700 балістичних ракет "Іскандер", близько 60 аеробалістичних "Кинджалів" і 30 гіперзвукових крилатих ракет "Циркон". Кількість комбінованих ударів по Києву цього року залишається приблизно на рівні одного на тиждень.
Але частка балістичних ракет і "Цирконів" у таких атаках зростає, що робить їх складнішими для перехоплення. Окрема загроза – нове покоління Shahed із реактивними двигунами. The Economist пише, що до жовтня такі дрони можуть становити до 80% російського парку Shahed.
Вони, за даними видання, використовують двигуни китайського походження та летять занадто швидко для нинішніх українських дронів-перехоплювачів. Це означає, що великі міста, енергетична інфраструктура та військове виробництво можуть зіткнутися з важчими нічними атаками. Навіть якщо більшість цілей і надалі збиватимуть, швидші дрони й більша частка балістики підвищують ризик проривів.
Україна відповідає асиметрично – масованими ударами дронами по російській логістиці, портах, нафтобазах і військовій промисловості. Але, за оцінками The Economist, такі операції залишаються неефективними з погляду прориву ППО: залежно від моделі до цілі доходить від 2% до 35% апаратів, переважно найшвидші засоби зі швидкістю понад 350 км/год. Саме тому Київ прагне повернутися до клубу країн, які можуть серійно виробляти балістичні та сучасні крилаті ракети.
У тестуванні перебувають щонайменше два українські проєкти: "Сапсан" / "Грім-2" від "Південмашу" та менший FP-7 від Fire Point. Але серійне виробництво ракет значно складніше й дорожче, ніж масове складання дронів. Президент Володимир Зеленський в інтерв'ю британським медіа заявив, що Україна "дуже близька" до того, щоб перенести балістичну війну на територію Кремля.
Водночас співрозмовники The Economist у збройовій галузі радять не чекати швидкого масштабування виробництва: найближчим часом Україна радше зможе створити обмежені партії імпровізованих рішень, ніж повноцінний "ракетний конвеєр". Якщо Росія справді масово перейде на швидші реактивні Shahed і збільшить частку балістики, українській ППО доведеться одночасно захищати міста, енергетику, військову промисловість і критичну інфраструктуру в умовах дефіциту найдорожчих перехоплювачів. За матеріалами: The Economist, The Guardian
