За даними Axios, американська розвідка вважає, що Куба отримала понад 300 військових дронів від Росії та Ірану. Гавана назвала ці твердження спробою виправдати санкції та можливу військову агресію. США оцінюють потенційну загрозу від військових дронів на Кубі.
За даними Axios із посиланням на засекречену розвідувальну інформацію, кубинська влада з 2023 року нібито придбала понад 300 військових безпілотників у Росії та Ірану. За інформацією видання, кубинські військові обговорювали можливі сценарії використання дронів проти американських цілей у разі загострення конфлікту зі США. Серед потенційних об'єктів у повідомленні названі база США в Гуантанамо, американські військові кораблі та, можливо, Кі-Вест у Флориді.
Axios зазначає, що американські посадовці не вважають атаку неминучою і не стверджують, що Куба вже активно готує удар. Водночас у Вашингтоні розглядають поєднання кубинської військової інфраструктури, російських та іранських зв'язків і швидкого поширення ударних дронів як новий фактор ризику в Карибському регіоні. На цьому тлі директор ЦРУ Джон Реткліфф, за даними Axios, відвідав Кубу і попередив місцевих посадовців не йти на воєнне загострення.
Видання також повідомило, що Міністерство юстиції США готується оприлюднити обвинувачення проти Рауля Кастро у справі про збиття двох літаків організації Brothers to the Rescue у 1996 році. Куба відкидає американські звинувачення. Міністр закордонних справ Бруно Родрігес заявив, що США "день за днем" формують справу, яка має виправдати економічну війну проти кубинського народу та можливу військову агресію.
Він також заявив, що Куба не погрожує війною і не прагне її, але готується захищатися у разі зовнішньої агресії. Посольство Куби у США, за повідомленням The Times, також заявило, що прихильники силового тиску на Гавану фабрикують приводи, поширюють неправдиві твердження і подають як надзвичайне те, що Куба називає логічною підготовкою до можливої агресії. Для України ця історія важлива не лише як чергове загострення між США і Кубою.
У центрі конфлікту – військові дрони, російські та іранські постачання, а також питання, як безпілотники змінюють баланс загроз навіть у регіонах, де раніше головну роль відігравали флот, авіація і ракетні системи. Кубинський кейс також показує, що дронова війна перестає бути суто українським або близькосхідним явищем. Технології, які масово застосовуються Росією проти України, швидко стають частиною ширшої глобальної безпекової конкуренції – від Європи до Карибського басейну.
Поки ключові дані про кількість і типи кубинських дронів залишаються непублічними, ситуація тримається на оцінках американської розвідки та запереченнях Гавани. Саме тому головний ризик зараз – не лише можливий воєнний інцидент, а й використання теми дронів як політичного аргументу для нових санкцій або силового тиску. За матеріалами: Axios, The Times, CiberCuba
