Україна й Угорщина повернулися до переговорів про права угорської меншини в Закарпатті. Якщо сторони знайдуть компроміс, Київ може зняти одну з головних політичних перешкод для фактичного старту переговорних кластерів щодо вступу до ЄС. Україна й Угорщина почали високорівневі обговорення прав етнічної угорської меншини в Україні, повідомляє Associated Press.
За даними агентства, новий уряд у Будапешті сигналізує про готовність до більш конструктивного діалогу з Києвом після років напружених відносин. Питання угорської меншини в Закарпатті багато років було одним із головних аргументів Будапешта проти швидшого просування України до ЄС і НАТО. Угорська сторона критикувала українські мовні та освітні правила, зокрема після закону 2017 року, який посилив роль української мови в освіті.
Новий політичний контекст у Будапешті відкрив для Києва вікно можливостей. Міністерка закордонних справ Угорщини Аніта Орбан заявляла, що країна має припинити зловживати правом вето в ЄС і знову стати передбачуваним партнером. Водночас угорська сторона пов'язує подальшу підтримку української євроінтеграції з додатковими гарантіями для своєї меншини.
За даними Radio Free Europe/Radio Liberty, для України найближчим політичним орієнтиром може стати саміт ЄС 18-19 червня. До цього моменту Київ і його партнери намагатимуться домогтися хоча б неформального рішення про відкриття переговорних кластерів для України та Молдови. Для України це не лише дипломатична суперечка про мовні правила.
Відкриття переговорних кластерів означає перехід євроінтеграції від політичних декларацій до технічної роботи за конкретними розділами: судова система, ринок, конкуренція, держуправління, фінансовий контроль та інші сфери, які напряму впливають на бізнес-клімат і доступ до європейського ринку. Компроміс із Будапештом також важливий для фінансової стійкості України. Чим переконливішим буде рух до ЄС, тим сильнішим залишається сигнал для інвесторів, донорів і міжнародних кредиторів, що українські реформи мають незворотний напрям.
В умовах війни це впливає не тільки на політику, а й на доступ до довгострокового фінансування та довіру до державних інституцій. Водночас переговори ще не означають автоматичного розблокування українського шляху до ЄС. Будапешт може вимагати конкретного плану, документальних гарантій і політичного контролю за виконанням домовленостей.
Для Києва головний ризик – не допустити, щоб питання меншин знову стало інструментом затягування євроінтеграції. Перший практичний результат стане зрозумілим після того, чи перейдуть консультації від загальних заяв до узгодженого плану дій. Якщо це станеться до червневого саміту ЄС, Україна отримає шанс зняти один із найстійкіших блоків на шляху до реального початку переговорів про членство.
За матеріалами: Associated Press, Radio Free Europe/Radio Liberty, Bloomberg
