Європейські уряди побоюються, що затяжне протистояння США та Ірану може перерости для ЄС з енергетичного шоку в політичну кризу. Високі ціни на нафту, слабке економічне зростання та обмежені бюджети створюють ризик нового удару по доходах домогосподарств і посилення підтримки популістичних сил. Як пише Politico, у Євросоюзі дедалі більше говорять не лише про наслідки війни для енергетичних ринків, а й про політичну ціну кризи.
Через блокування Ормузької протоки нафта тримається вище $100 за барель, а дорожча енергія вже тисне на транспорт, продукти, житло та промислові витрати. Найбільше цей тиск відчувають домогосподарства з низькими та середніми доходами. У Брюсселі побоюються, що нове подорожчання базових витрат підірве довіру не лише до національних урядів, а й до здатності інституцій ЄС захистити громадян від зовнішніх шоків.
Це може підштовхнути виборців до сил, які виступають за протекціонізм, ізоляціонізм або радикальний перегляд економічної політики. Єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс попередив, що Європа ризикує зіткнутися зі стагфляцією – одночасним уповільненням економіки та зростанням цін. За його словами, Єврокомісія, ймовірно, буде змушена знизити прогноз економічного зростання у весняному оновленні в другій половині травня.
Проблема для ЄС у тому, що простору для масштабної підтримки стало значно менше, ніж під час пандемії або першої енергетичної кризи після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Багато країн і досі мають високі борги та дефіцити, тому Брюссель радить урядам використовувати лише тимчасові й адресні заходи – допомагати там, де удар по споживачах і бізнесу є найсильнішим. Серед можливих рішень обговорюються зниження податків на електроенергію, підтримка вразливих домогосподарств, тимчасове зменшення ПДВ, субсидії для чистих технологій, інвестиції в енергомережі та координоване заповнення газових сховищ.
Але ці заходи не знімають головного ризику: якщо енергетичний шок затягнеться, урядам доведеться одночасно стримувати інфляцію, підтримувати економіку й не розганяти нову боргову кризу. Політичний фон для цього вже складний. У Politico зазначають, що в Болгарії перемога проросійськи налаштованого Румена Радева, урядова криза в Румунії та зростання ультраправих у Німеччині посилюють тривогу європейського центру.
На цьому тлі новий стрибок цін на енергоносії може стати аргументом для сил, які звинувачують Брюссель у нездатності контролювати наслідки зовнішніх криз. Для України ця історія важлива з кількох причин. Енергетичний шок у ЄС може вплинути на попит, ціни, логістику та бюджетні можливості європейських партнерів.
Водночас політичне послаблення проєвропейських урядів здатне ускладнити ухвалення рішень щодо фінансової допомоги, оборонних програм і санкційної політики проти Росії.
