Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді, відомий як Мадяр, публічно розкритикував виробників бойових частин для ударних дронів і заявив, що проблема з їхньою якістю має системний характер. У дописі в Telegram-каналі Бровді навів як приклад удар по командному пункту підрозділу зі складу 58-ї армії РФ у Кадіївці на тимчасово окупованій території Луганської області. За його словами, для ураження локації використали шість дронів, хоча за належної якості бойових частин мало б вистачити двох.
Він зазначив, що обидві бойові частини, ефективність яких порівнювали під час заходів дрона, мали по 100 кг. Саме недостатній результат ураження, за словами командувача СБС, змусив його винести проблему в публічну площину. Бровді звернувся до виробників бойових частин із вимогою негайно вирішити проблему не в кабінетах відомств, а через пряму комунікацію з підрозділами, які застосовують такі засоби на фронті.
Він наголосив, що йдеться не про разовий випадок, а про "постійну проблему"."Відірвіть ваші очі від підрахунків надприбутків і негайно вирішуйте проблему", – емоційно звернувся Бровді. Окремо командувач СБС пояснив, що саме через такі ризики угруповання Сил безпілотних систем переважно виробляє та використовує власноруч зібрані боєприпаси визначеної лінійки й призначення. За його словами, йдеться про 100 тис. одиниць щомісяця, окрім бойових частин для ударів середньої та великої дальності.
Заява Бровді пролунала на тлі ширшої проблеми контролю якості боєприпасів в Україні, яка вже неодноразово виходила в публічну площину. У листопаді 2024 року Міністерство оборони повідомляло, що міжвідомча комісія розслідує причини нештатного спрацювання 120-мм мін, а використання окремих партій боєприпасів у Силах оборони було призупинено до завершення перевірки. Тоді Міноборони заявляло, що партію поставлених боєприпасів вилучили для додаткових досліджень, а натомість мали постачатися міни імпортного виробництва.
Серед попередніх можливих причин дефектів називали неякісні порохові заряди або порушення умов зберігання, що могло призвести до пошкодження боєприпасів. Пізніше Мінстратегпром повідомляв, що виробник замінює проблемні 120-мм міни. За офіційними даними, із партій загальною кількістю 54 тис. мін спершу поверненню підлягали близько 24 тис. одиниць, а у квітні 2025 року відомство уточнювало, що точна кількість проблемних мінометних пострілів становила 39 455 штук.
Їх мали поетапно замінити коштом заводу-виробника в межах гарантійних зобов'язань. У січні 2025 року Мінстратегпром також заявляв, що основною проблемою у двох випадках поставки неякісних 120-мм мін була невідповідність геометричних параметрів, через що порохові гази не забезпечували належний тиск для пострілу. Крім того, повідомлялося про проблеми з порохом через надмірну вологість, спричинену неякісною упаковкою.
На початку 2026 року ДБР окремо повідомило про розслідування оборудки з постачання неякісних протипіхотних і протитанкових мін для потреб оборони майже на 3 млрд грн. За даними слідства, учасники схеми створили фіктивну картину спроможності виробляти та постачати боєприпаси, а експертиза надалі підтвердила, що поставлені міни не можуть використовуватися за призначенням. Міноборони паралельно реформує систему гарантування якості оборонної продукції.
Відомство заявляло, що переходить від радянської моделі військових представництв до європейської системи, де виробник відповідає за якість продукції, а держава – за її гарантування через аудити, моніторинг виробничих процесів та інспектування окремих етапів виробництва. Для фронту проблема якості бойових частин і боєприпасів має прямі наслідки: неефективний заряд означає більшу витрату дорогих дронів, втрачений час на повторні удари й менше доступних засобів для інших цілей. Саме на цьому зробив акцент Бровді, заявивши, що чотири зайво витрачені дрони могли бути використані для ураження ще двох аналогічних об'єктів противника.
За матеріалами: Telegram-канал Роберта Бровді, Міністерство оборони України, Мінстратегпром, АрміяInform, ДБР, Міністерство оборони України
