Наступ Росії на Покровськ оголив критичний дефіцит особового складу в ЗСУ. Після понад трьох років війни Київ стикається з браком ресурсів для утримання фронту. Про це пишуть аналітики Atlantic Council."Після трьох із половиною років героїчного і винятково кровопролитного опору Україна, можливо, наближається до моменту, коли в неї більше не буде достатньо бійців для ефективного захисту лінії фронту в найбільшій війні в Європі з часів Другої світової війни", – йдеться в матеріалі.Проблеми України з мобілізацієюПрезидент Володимир Зеленський цього тижня відкрито оцінив ситуацію на Покровському напрямку: "Українські війська на Покровському фронті наразі поступаються російській армії за чисельністю вісім до одного".Аналітики відзначають, що проблеми з мобілізацією в Україні не є новими і наростали протягом більшої частини війни. На початку повномасштабного вторгнення у 2022 році безпрецедентний потік добровольців дозволив швидко наростити чисельність Збройних сил до приблизно одного мільйона осіб. Проте з часом, коли війна затягнулася, темпи мобілізації значно сповільнилися. Деякі підрозділи намагалися виправити ситуацію через рекламні кампанії, а співробітники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (ТЦК) затримують чоловіків призовного віку на вулицях, однак це не вирішує проблему глобально.Політичне рішення не знижувати вік призову з 25 до 18 років стало предметом критики як усередині країни, так і серед західних партнерів. Влада водночас намагалася заохотити молодь до служби через програми стимулювання для добровольців віком 18–25 років, проте ці заходи поки що не заповнили прогалини у фронтових підрозділах.Ще одним фактором, який поглибив кризу, стало послаблення обмежень на виїзд для молодих чоловіків. За даними британської газети Daily Telegraph, після скасування частини обмежень майже 100 тисяч українських чоловіків віком 18–22 років виїхали з країни протягом приблизно двох місяців. Це створило не лише військовий дефіцит, а й посилило проблеми з кадрами в економіці та критичних секторах.Росія та її мобілізаційна стратегіяМосква також стикається з проблемами у поповненні своїх військ для вторгнення в Україну на тлі катастрофічних втрат, які перевищують кількість загиблих у будь-якій іншій війні Росії з 1945 року. Президент Володимир Путін намагався вирішити цю проблему через часткову мобілізацію у вересні 2022 року, проте вона виявилася вкрай непопулярною і призвела до того, що майже мільйон молодих росіян покинули країну.Щоб компенсувати дефіцит особового складу, Кремль запровадив систему щедрих фінансових стимулів, включно з великими преміями за підписання контракту та високими щомісячними зарплатами, що дозволяє щомісяця залучати приблизно 30 тисяч нових рекрутів до російської армії.Аналітики відзначають, що за таких умов перевага Росії в живій силі над Україною може з часом тільки зростати. Це вже відчутно на фронті завдовжки близько тисячі кілометрів: російські війська використовують проломи в обороні України і просуваються на кількох напрямках. Хоча серйозних проривів їм поки що досягти не вдалося, територіальні надбання Росії накопичуються поступово, але стабільно.Ситуація на Покровському напрямку та реакція КремляНайбільш інтенсивні бої зараз тривають у Донецькій області, де Росія прагне захопити Покровськ. Якщо командирам Путіна вдасться взяти місто, багато хто сприйме це як підтвердження правильності кремлівської стратегії, що базується на перемозі та винятковій чисельності російської армії. Російський президент переконаний, що може виграти війну, просто придушивши Україну, і в разі захоплення Покровська він вважатиме хронічну нестачу солдатів у Києві найвагомішим доказом того, що час на його боці.А для Зеленського немає простих рішень. Аналітики зазначають, що зниження призовного віку спровокує нову хвилю рекрутів, але знизить моральний дух українського народу. Реформа умов військової служби з метою надання суворіших гарантій ротації, а також ухвалення більш меритократичного підходу до призначення командувачів армією можуть допомогти відновити довіру суспільства, що похитнулася, та залучити більше добровольців, але це потребуватиме часу, якого в України критично мало."Наразі загартована в боях, але виснажена і така, що поступається за чисельністю, українська армія не має іншого вибору, окрім як залишатися в обороні. Командування України має бути готове поступитися позиціями, коли це необхідно, щоб зберегти дорогоцінну бойову міць, водночас шукаючи можливості для максимального збільшення втрат супротивника", – резюмують аналітики, які вважають, що ЗСУ повинні стримувати натиск російських військ, допоки важкі втрати РФ на передовій, ескалація далеких ударів по території Росії та економічні проблеми, які нарешті погіршаться, не змусить Путіна сісти за стіл переговорів.
