Західні ЗМІ назвали головні цілі російських ударів по Харкову

Новий метод енергетичного терору, удари модифікованих авіабомб і вдосконалених шахедів, виснаження ППО і намагання «поставити місто на коліна» та зробити його непридатним для життя: західні ЗМІ аналізують нову кампанію російських ударів по Харкову.
«Тепер остаточно зрозуміло, що нова стратегія Росії щодо захоплення другого міста України полягає в тому, щоб просто підривати його аж до упокорення», — пише британська The Times у своїй статті про те, як російські ракетні та дронові атаки прагнуть «остаточно розгромити Харків».

У тексті нагадується, що нинішні бомбардування Харкова є найгіршими відтоді, як путінська армія намагалася взяти місто в облогу два роки тому. The Times також зауважує, що минулого тижня головний пропагандист Кремля Володимир Соловйов заявив в телеефірі, що «Харків потрібно стерти з лиця землі».
«Близькість Харкова до Донбасу та його розташування в центрі мережі залізничних шляхів означає, що він має величезну стратегічну цінність. Захоплення міста, розташованого за 25 миль [40 км] від російського кордону, дало б змогу Москві оточити українські сили на Донбасі», — припускає The Times.

Видання також нагадує, що російський портал Верстка нещодавно повідомив про плани Кремля нібито мобілізувати до 300 тис. солдатів для нового наступу на місто протягом найближчих місяців, хоча Україна відкидає такі дані як російські ІПСО.
Тим часом у Харкові нині все важче знайти житло для тих, хто втратив домівку, йдеться в матеріалі. А невеликі міста та села навколо Харкова перетворюються на осередки та хаби для внутрішньо переміщених осіб — зокрема місто Валки [Богодухівський район Харківської області] з населенням близько 8 000 осіб, яке нині прихищає до 23 тис. ВПО.
Харків знову у фокусі російської армії:
«Москва розпочала інтенсивну кампанію бомбардувань, щоб поставити це російськомовне місто на коліна», — пише французька Le Figaro.
У спеціальному репортажі з Харкова журналістка видання згадує, що небо над місто ледве не щогодини розколюють російські ракети, безладно вбиваючи його жителів.
The Economist попереджає, що Росія прагне зробити Харків «непридатним для життя». Журнал перераховує інструменти, до яких нині вдається Росія: від більш інтенсивних ударів балістикою, авіабомбами і дронами-камікадзе до знищення енергетичної інфраструктури та повторних атак по рятувальниках на місці завалів. Тож військові джерела видання в Києві припускають, що РФ націлилася на те, щоб перетворити місто на «сіру зону», непридатну для проживання цивільних осіб.
Водночас коментуючи цю тезу, мер Харкова Ігор Терехов заявив журналістам, що це неможливо, а місто не має наміру здаватися.
«Як можна зробити таке місто сірою зоною? Люди не поїдуть, бо вони вже поїхали, а потім повернулися. Їх уже достатньо мучили», — наголошує Терехов, нагадуючи, що на початку вторгнення в місті залишилося лише 300 000 мешканців з довоєнного населення у 2 млн.

Він визнав, що завдання забезпечити електроенергією місто, де розтрощено електростанції і трансформатори, було важким, однак його вдалося вирішити.
«Якщо я скажу вам, як ми це зробили, то це теж стало б мішенню», — підкреслює харківський міський голова.

Чимало проблем Харкова можна було б вирішити, якби Захід надав потужні системи протиповітряної оборони або винищувачі F-16, які могли б протистояти російським літакам з новими керованими плануючими бомбами.
«Наскільки зрозуміло The Economist, Росія знищила деякі із західних одиниць ППО Patriot, які Україна використовувала для захисту таких міст, як Харків», — йдеться у статті.

А збивати шахеди, атаки яких почастішали, стає дедалі важче: дрони літають швидше і вище, а також мають карбонове покриття крил, що ускладнює їх ліквідацію.
The New York Times пише, що «смертельний шквал» російських ударів по Харкову є одним із засобів тиску на українську ППО.
«Росія поповнила і розширила свої запаси ракет, керованих бомб і ударних безпілотників та посилює бомбардування по всій країні», — пишуть американські журналісти.

Водночас протиповітряна оборона України зазнає дедалі більшого тиску, оскільки потік американської військової допомоги припинився понад шість місяців тому, а майбутнє цієї підтримки залишається невизначеним, нагадує NYT.
При цьому потужні керовані авіабомби, які РФ почала використовувати в Харкові, «є новою та потенційно смертоносною розробкою, проти якої Україна майже немає захисту», наголошує NYT з посиланням на українських чиновників і військових аналітиків.
Модифіковані додатковими крилами і оновленими системами наведення, такі бомби скидають російські винищувачі-бомбардувальники поза зоною дії української ППО. Тим часом Росія працює над збільшенням відстані, на яку можуть летіти такі бомби, заявляють представники України.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії у Харкову було зруйновано понад 20 000 будівель, а відбудова всього зруйнованого коштуватиме понад 10 млрд доларів, йдеться у статті. І хоча нові обстріли «збіглися з пропагандистською кампанією Кремля, спрямованою на розпалювання паніки в місті», NYT констатує, що з міста, де нині мешкає близько 1,3 млн людей, поки не було нового великого відтоку — пори щоденні атаки та відключення світла.

The Financial Times наводить Харківську область як приклад нової, більш небезпечної тактики російських ударів по енергетиці України. Тепер Москва фокусується на електростанціях та інших енергооб'єктах у регіонах, менш захищених, аніж Київ. Торік під час ударів по українській енергосистемі РФ намагалася занурити міста в темряву та холод, атакуючи розподільні та трансформаторні підстанції по всій країні, нагадав Максим Тимченко, виконавчий директор ДТЕК.
Однак зараз російські ракети цілять по електростанціях в окремих регіонах, щоб «повністю їх знищити, тому що відновити електростанції за короткий час неможливо», пояснює він.
Лише з 22 по 29 березня Росія завдала семи ударів по теплоелектростанціях, а також по двох гідроелектростанціях — йдеться про влучання поза межами Києва, який має одну з найкращих систем ППО в Україні, нагадує FT.
«Та ж кількість ракет, яку використовували під час зимової атаки [в 2022−2023 роках], нині спрямовується на п’ять-шість енергетичних об'єктів в одному регіоні», — додає Марія Цатурян, керівник відділу комунікацій Укренерго.

«Вони намагаються відключити від енергопостачання великі промислові райони і міста», — пояснює Цатурян.

Невеликі підстанції, якими управляє Укренерго, можна захистити від атак за допомогою захисних споруд. Але охопити великі електростанції, на відновлення яких іде кілька місяців або навіть років, «дуже складно, якщо взагалі можливо», пояснила представниця Укренерго. І хоча Україна не надала подробиць про масштаби збитків на кожній з електростанцій, але відомо, що деякі об'єкти, зокрема на Харківщині, «були майже повністю зруйновані», підкреслює FT.