Саміт країн БРІКС мав зосередитись на тому, чи слід розширити клуб і як стати противагою Заходу. Але над зустріччю, яка розпочалася у Йоганнесбурзі у вівторок, нависла тінь російського вторгнення в Україну. Адже Володимир Путін намагався за допомогою відеозв'язку схилити країни-учасниці клубу на бік Москви з посиланням на New York Times.
У своїй промові перед іншими лідерами Путін звинуватив Захід у тому, що Росія вийшла з угоди про експорт українського зерна, яка допомогла стабілізувати світові постачання продовольства та ціни на нього. Зрив цих поставок викликає серйозну стурбованість у багатьох країнах, що розвиваються, у тому числі і в країнах, що входять до блоку.
Видання нагадує, що Путін був єдиним лідером, який не прибув до ПАР особисто через ордер на його арешт, виданий Міжнародним кримінальним судом. Він сказав своє записане послання на гігантському відеоекрані в конференц-центрі. ПАР, яка є підписанцем Римського статуту, мала б заарештувати його, якби він приїхав на саміт. Тому господар саміту попросив Путіна триматися подалі.
Інші країни БРІКС розглядають клуб як ядро дипломатичного та економічного блоку на противагу альянсам, у яких домінує Захід, таким як G7. Десятки інших країн подали заявки на приєднання. Саудівська Аравія, Індонезія, Єгипет та Аргентина серед тих, хто вважається першим у списку.
БРІКС створили Новий банк розвитку, що базується в Шанхаї, як альтернативу установам, таким як Світовий банк, для надання фінансування країнам, що розвиваються. Країни-учасники обговорюють можливість запровадження нової валюти, щоб зменшити роль долара як засобу платежу у міжнародній торгівлі. Але країни, що входять до групи, мають різні інтереси, що ускладнює пошук консенсусу між ними. Бразилію, Індію та ПАР критикують на Заході за те, що вони не засудили вторгнення Росії до України. Але вони хочуть залишатися у добрих відносинах як із США та Європою, так і з Китаєм та Росією.
Китайський лідер Сі Цзіньпін здивував спостерігачів тим, що не з'явився на відкритті конференції навіть після того, як з'явився напередодні на офіційній зустрічі з президентом ПАР Сирилом Рамафосою. Міністр торгівлі Китаю Ван Веньтао зачитав заздалегідь підготовлену промову Сі Цзіньпіна замість нього, заявивши, що БРІКС не переслідує створення блокової конфронтації.
«Швидше, це зусилля, спрямовані на розширення архітектури миру та розвитку» , – йшлося у промові.
Президент ПАР Сиріл Рамафоса сказав, що обговорив із Сі Цзіньпіном війну в Україні, і «ми обоє погодилися з важливістю діалогу та переговорів між двома сторонами». Обидві країни нібито дотримуються нейтралітету у конфлікті, хоча Китай надав значну підтримку Росії. Китай, як і Росія, намагається розвивати зв'язки з африканськими країнами та іншими країнами за межами основних економічних та безпекових структур, в яких домінують США та Європа, включаючи НАТО, G7 та ЄС.
Сі Цзіньпін хоче розширити групу БРІКС, але прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді побоюється приєднання країн, близьких до Пекіна. Індія та Китай мають прикордонні суперечки, які призвели до кровопролиття та схильні розглядати один одного як потенційного суперника.
Після прибуття до Йоганнесбурга прем'єр-міністра Індії зустрів великий білборд і чергу з південноафриканців індійського походження: лідерів бізнесу та культури, ретельно відібраних місцевою групою зацікавлених осіб.
«Немає жодних сумнівів, що найближчими роками Індія стане локомотивом світового зростання» , – сказав він на саміті.
Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва прибув до ПАР у понеділок, що стало першою зупинкою у його поїздці, яка також включає візити до інших африканських країн. На саміті він закликав до зміцнення Нового банку розвитку. Цей банк очолює його протеже і колишній президент Бразилії Ділма Руссефф.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров був присутній особисто, спочатку потиснувши руки низці офіційних осіб, а потім приєднався до групи традиційних південноафриканських танцюристів. Після кількох невпевнених кроків він кілька разів поплескав у долоні, а потім підняв великий палець угору і пішов.
New York Times зазначає, що принаймні на короткий час саме Путін і його війна опинилися в центрі уваги. Після свого вторгнення 18 місяців тому Росія заблокувала українські порти, а український експорт зерна різко впав, що призвело до глобального дефіциту та стрімкого зростання цін. Це стало кризою, яка особливо відчутно позначилася в деяких частинах Африки.
У липні 2022 року ООН та Туреччина домовилися з Україною та Росією про коридор у Чорному морі для безпечного експорту українського зерна. Але минулого місяця Путін в односторонньому порядку вийшов з угоди, заявивши, що вигідні для Росії положення були проігноровані чи неадекватні. Після цього його війська розпочали систематичне знищення українських зернових та портових потужностей.
У вівторок Путін повторив свою заяву про те, що саме дії Заходу проти Росії спричинили дефіцит. Він також вкотре запропонував надати безкоштовне продовольство бідним країнам.
«Наша країна має можливість замінити українське зерно як на комерційній основі, так і як безкоштовну допомогу країнам, які потребують, тим більше що цього року очікується відмінний урожай», – сказав він.
«Для Росії навмисно створюють перешкоди у постачанні зерна та добрив за кордон, і водночас нас лицемірно звинувачують у нинішній кризі на світовому ринку», – додав він.
Але правда, що російський експорт продовольства досяг рекордного рівня за рік, коли діяла угода. Критики звинувачують Москву у використанні голоду як зброї та кошти для фінансування війни
